Порівняльна характеристика програмно-інституційної бази цифрової дипломатії Словацької Республіки та Угорщини.

Анотація

За сучасних умов глобального поширення та застосування мережевих технологій і онлайнплатформ у всьому світі, а також зростання їхньої ролі і впливу на різні сфери життя країн, в тому числі і зовнішню політику, розглядаємо новітнє явище цифрової дипломатії як результат еволюції комунікації з іноземними аудиторіями та її часткового переходу в цифровий простір. Оскільки явище цифрової дипломатії не має остаточної теоретичної концептуалізації у вітчизняній науці, то з’являється необхідність вивчення підходу різних держав до цього питання для виявлення спільних та відмінних рис у трактуванні явища та його практичного застосування. Зокрема, у роботі автором проаналізовано організаційно-правову основу цифрової дипломатії у Словацькій Республіці та Угорщині.

Стаття фокусується на підході Словацької Республіки та Угорщини до цифрової дипломатії та їхніх ключових інституціях, до компетенції яких входить ця сфера. З цією метою автор надає цілісний огляд правової бази, що лежить в основі розвитку цифрової дипломатії Словацької Республіки та Угорщини, а також аналізує систему урядових та неурядових організацій, які наразі діють у цій сфері і несуть відповідальність за її розвиток в обох державах та способи сприяння досягнення цілей цифрової дипломатії. Крім того, у статті запропоновано подальші перспективи для прогресивного розвитку та підвищення ефективності ініціатив і програмно-інституційної бази цифрової дипломатії у Словацькій Республіці та Угорщині на основі проведеного порівняльного аналізу актуального становища цієї сфери в обраних державах. Встановлено, що на рівні обох держав необхідно розробити всеохоплюючу програму щодо використання інструментів цифрової дипломатії з метою уніфікованого представлення держав в онлайн-просторі, а також підвищення рівня забезпечення національних інтересів та просування зовнішньополітичних ініціатив.