Роль територіальних громад у процесі становлення інституту демократичної громадянськості в Україні.

Анотація

У даному дослідженні визначаються особливості функціонування територіальних громад в сучасній Україні як агентів інституціоналізації демократичної громадянськості. Статичним чинником успішної діяльнісної моделі розвитку громад представляється територія, а динамічним чинником – громадянськість, яка персоналізується в колективах, об’єднаних спільною взаємодією на взаємну корисність. Колективна громадянськість у образі територіальних громад визначається агентом інституціоналізації демократичної громадянськості. Стверджується закономірність визнання демократичної колективної громадянськості політичним інститутом і спільнотою одночасно, а синтез соціокультурного та стратегічного чинників розвитку громади є необхідною умовою її залучення до сучасної політики у якості політичного актора. Аналізуються праці вітчизняних і закордонних авторів з досліджуваної теми, зокрема праця Елінор Остром «Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії». Серед методів дослідження авторські дослідження теми самоврядування протягом останніх років (2002-2018рр) та узагальнення власного досвіду депутатської та викладацької діяльності. Наголошується важливість об єднання територіальних громад для їх спроможності бути успішними. Індикатором розвинутості колективної громадянськості як спільноти визначається територіальна та національна ідентичність. Зокрема, територіальна ідентичність відіграє провідну роль у реформуванні місцевого самоврядування, територіальної організації держави та самоорганізації суспільства. Зосереджується увага на важливості дотримання науково обгрунтованих законодавчих норм і процедури об єднання територіальних громад. Пропонуються рекомендації щодо ефективності подальшого розвитку територіальних громад, серед яких визначаються пріоритетними: зміцнення колективної солідарності, фінансової стійкості та підвищення громадянської компетентності.