Структурно-функціональні особливості етнополітичного менеджменту в Україні та Румунії: компаративний вимір.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.4.4Ключові слова:
етнополітичний менеджмент, етнічна меншина, Україна, Румунія, президент, уряд, парламент, місцеве самоврядування, регіональна владаАнотація
У статті представлено порівняльний аналіз структурно-функціональних особливостей публічних органів влади, які регулюють етнонаціональні процеси в Україні та Румунії. Автор висвітлює чотири рівні етнополітичного менеджменту в двох країнах Центрально-Східної Європи: президентський, урядовий, парламентський та регіональний.
Президентський рівень етнополітичного менеджменту України в силу об’єктивних обставин наразі ще не сформований. В колишнього Президента України Петра Порошенка він був представлений в окремих департаментах Адміністрації; діяв інститут Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу. В структурі Адміністрації Президента Румунії Клауса Йоганніса наявні департаменти, які займаються етнополітичною проблематикою. Окремо виділяється Департамент взаємовідносин з румунами за кордоном.
Урядовий рівень управління етнонаціональною сферою суспільства в Україні наразі реформується. Департамент у справах релігій та національностей при Міністерстві культури України трансформується у Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, яка матиме свої представницва в регіонах. У Румунії на урядовому рівні функціонують Рада національних меншин; Департамент міжнаціональних відносин; Відділ національних меншин при Міністерстві культури та національної ідентичності; Відділ меншин при Міністерстві національної освіти. Окремою урядовою структурою є Міністерство у справах румунів звідусіль.
У Верховній Раді України етнополітичний менеджмент репрезентований Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. В Палаті депутатів Румунії представлений Демократичний союз угорців Румунії та парламентська група національних меншин.
На рівні місцевого самоврядування в регіонах із поліетнічним складом населення утворюються відповідні детутатські комісії. До прикладу, в Закарпатській обласній раді діє постійна комісія з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізкультури і спорту, національних меншин та інформаційної політики. Подібно до цього в Румунії, в повіті Сату Маре діє комісія юриспрудентції, дисципліни, відносин з громадянами, проблем меншин при Повітовій Раді. Поряд із цим на рівні державного управління функціонує Управління національностей та релігій Закарпатськоî обласної державної адміністрації. Питання етнополітики в Румунії вирішуються на рівні префектур окремих повітів держави.
Посилання
Андріяш В. І. Державна етнополітика України в умовах глобалізації. Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. 328 с.
Антонюк О. Етнополітичний менеджмент: теоретичне обґрунтування та емпірична реальність. Персонал. 2007. № 6. С. 21–27; № 8. С. 4–9.
Боднараш Г. Пропорційне представництво в Румунії та перетворення партій національних меншин в електоральні політичні партії. Панорама політологічних студій: Науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету. На пошану професора Р. М. Постоловського. Рівне: РДГУ, 2011. Вип. 5–6. С. 277–286.
Грицик Л. Формування інституційного рівня державного регулювання міжнаціональних відносин в Україні (1991–2011 рр.). Часопис української історії. 2014. Вип. 29. С. 46–51.
Департамент у справах релігій та національностей. Міністерство культури України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245168495 (дата звернення: 16.11.2018).
Зан М., Остапець Ю. Парламентське представництво національних меншин Румунії: політична практика та досвід для України. Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин у контексті сучасних європейських процесів: збірник наукових праць / Буковинський політологічний центр; під заг. ред. А. М. Круглашова. Чернівці: Букрек, 2011. Т. IV. С. 98–116.
Інформація про управління національностей та релігій. Закарпатська обласна державна адміністрація. Дата оновлення: 15.05.2018. URL: https://carpathia.gov.ua/storinka/informaciya-pro-upravlinnyanacionalnostey-ta-religiy (дата звернення: 04.11.2019).
Котигоренко В. О. Становлення державного етнополітичного менеджменту в Україні. Політичний менеджмент. 2004. № 6. С. 48–63.
Мелеганич Г. І. Місце та роль державних органів влади щодо забезпечення прав і свобод національних меншин: на прикладі Закарпатської області. Грані: Науково-теоретичний і громадськополітичний альманах. 2012. № 6. С. 125–129.
Мелеганич Г. І. Політико-правові основи становлення етнополітичного менеджменту в Україні. Україна–Цивілізація. Том 3. Традиції та сучасність українського цивілізаційного простору: проблеми духовної, державної, національної єдності / Карпатський університет імені Августина Волошина; Українська богословська академія; редкол.: Бедь В. В., архім. (гол. ред.), Гайданка Є. І. (відп. секр.), Урста С. В. та ін. Ужгород: Видавничий відділ КаУ, 2015. С. 84–92.
Підбережник Н. Інституційний механізм публічного управління у сфері етнополітичних відносин в Україні. Державне управління та місцеве самоврядування. 2017. Вип. 4 (35). С. 104–112.
Підбережник Н. П. Інституційне забезпечення публічного управління етнополітичними відносинами на регіональному рівні в Україні. Теорія та практика державного управління. 2017. № 4 (59). С. 100–107.
Підбережник Н. Реалізація публічного етнополітичного менеджменту в Україні на сучасному етапі. Актуальні проблеми державного управління. 2017. № 4 (72). С. 74–78.
Положення про Експертну раду Міністерства культури України з питань етнополітики. Міністерство культури України. URL: http://195.78.68.75/mcu/control/uk/publish/article?art_id=245272967&cat_id=245272928 (дата звернення: 16.11.2018).
Положення про Центр культур національних меншин Закарпаття у м. Ужгороді. Центр культур національних меншин Закарпаття. Дата оновлення: 24.01.2017. URL: http://centerkyltyr.pp.ua/2017/01/26/ положення-про-центр-культур-націонал/#more-858 (дата звернення: 04.11.2019).
Структура Адміністрації Президента. Президент України Петро Порошенко. Офіційне Інтернетпредставництво. URL: https://www.president.gov.ua/administration/apu-structure (дата звернення: 13.11.2018).
Струра Офісу. Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво. URL: https://www.president.gov.ua/administration/vakansiyi (дата звернення: 07.11.2019).
Тимофеєв С. Управління у сфері етнонаціональних відносин за часів незалежності української держави. Державне управління та місцеве самоврядування. 2010. Вип. 2 (5). С. 52–59.
Уряд затвердив Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті. Урядовий портал. Дата оновлення: 21.08.2019. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-polozhennyapro-derzhavnu-sluzhbu-ukrayini-z-etnopolitiki-ta-svobodi-sovisti (дата звернення: 05.11.2019).
Червеняк К. Інституційне забезпечення державної етнонаціональної політики в Україні. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Гол. ред. В. М. Вашкевич. К.: «Видавництво «Гілея», 2018. Вип. 137 (10). С. 358–362.
Administrația Prezidențialâ. Președintele Romăniei. URL: http://www.presidency.ro/ro/administratiaprezidentiala/departamente (дата звернення: 14.11.2018).
Alionescu C.-C. Parlamentary Reprezentation of Minorities in Romania. Southeast European Politics. 2004. Vol. V. Nr. 1. Р. 60–75.
Caluser M. Minority Participation at the Local and National Level in Romania. Political Parties and Minority Participation. Skopje: Friedrich Ebert Stiftung, 2008. P. 31–48.
Comisia 7 – Comisia juridică, de disciplină, administraţie publică, relaţii cu cetăţenii, probleme ale minorităţilor. Județul Saru Mare. Consiliul Județean. URL: https://www.cjsm.ro/2011/09/comisia-7/#more-3139 (дата звернення: дата звернення: 17.11.2018).
Consiliul minorităților naționale. Guvernul României. Departamentului pentru Relaţii Interetnice. URL: http://www.dri.gov.ro/consiliul-minoritatilor-nationale/ (дата звернення: 17.11.2018).
Diversitate – Minorități Naționale. Ministerul Culturii și Identității Naționale. URL: http://www.cultura.ro/diversitate-minoritati-nationale (дата звернення: 14.11.2018).
Echipa Direcţiei Minorităţi. Ministerul Educației Naționale. URL: https://www.edu.ro/echipa%20minoritati (дата звернення: 04.11.2019).
Fărcaş S. Forme de participare politică a minorităţilor naţionale în contextul Uniunii Europene. Iaşi: Edirura Lumen, 2008. 302 p.
Grupul parlamentar al Uniunii Democrate Maghiare din România. Parlamentul României. Senat. URL: https://www.senat.ro/ComponentaGrupuri.aspx?Zi&GrupID=ec108697-5212-442b-830e-c289b9b6fd36 (дата звернення: 17.11.2018).
Horváth I., Scacco A. From the Unitary to the Pluralistic: Fine-tuning Minority Policy in Romania. Diversity in Action: Local Public Management of Multi-Ethnic Communities in Central and Eastern Europe. Budapest: Local Government and Public Service Reform Initiative. 2001. Р. 243–271.
Mictat G. Experiența României în dreptul minorităților până la alegerea lui Klaus Iohannis ca președinte al românilor. Revista Inovaţia Socială. 2015. Anul 7. Nr. 2 (iunie-decembrie). 42 р. URL: http://www.inovatiasociala.ro/wp-content/uploads/2018/03/2015-7-2-Mictat.pdf (дата звернення: 17.11.2018).
Ministerul pentru Românii de Pretutindeni. Guvernul României. URL: http://www.mprp.gov.ro/web/ (дата звернення: 14.11.2018).
Regulamentul de organizare si funcţionare a Departamentului pentru Relaţii Interetnice. 8 p. URL: http://www.dri.gov.ro/wp-content/uploads/2016/08/ROF_DRI.pdf (дата звернення: 16.11.2018).
Suciu O.-V. Political representation of ethnic minorities in Romania elections 2004. Studia Politica: Romanian Political Science Review. 2005. Vol. 5. Nr. 1. Р. 143–166.
Székely I. G. Representarea politică a minorităţilor naţionale în România / The political representation of national minorities in Romania. Studii de atelier. Cercetarea minorităţilor naţionale din România / Working Papers in Romanian Minority Studies / Mühelytanulmánzok a Románian Kisebbségekről. 2009. Nr. 20. Cluj-Napoca: Institutul pentru studierea problemelor minorităţilor naţionale, 2009. 120 p.
