Партисипаторна та деліберативна демократія в сучасному політичному дискурсі.

Анотація

У статті досліджено особливості розвитку ідей партисипаторної та деліберативної демократії в сучасному політичному дискурсі. Автор визначає взаємозв’язок між формуванням відповідних концептуальних моделей демократії та політичною практикою, що супроводжується «емоційним» забарвленням демократичної ідеї, використанням її як символу боротьби за розширення прав та свобод громадян або як засобу «наближення» органів влади до громадян.

Розглянуто характерні риси партисипаторної і деліберативної демократії та особливості впровадження їх інструментів у політичну практику. Відзначено, що низка таких інструментів вже широко застосовується в європейських країнах. Це стосується, зокрема, референдумів, онлайн обговорень проектів державних рішень, дорадчих органів. Україна також не стоїть осторонь цих процесів – запроваджено проведення консультацій з громадськістю, створення громадських рад при органах виконавчої влади, електронні петиції, практики громадського бюджетування та ін. Водночас розвиток партисипаторних та деліберативних практик в Україні відбувається імпульсивно, під впливом виборчих кампаній або внаслідок суспільних протестів.

Увагу зосереджено не лише на позитивному впливі інструментів партисипаторної та деліберативної демократії на політичну систему, але й на можливому негативному впливі. Зокрема, розглянуто приклади ускладнення ними прийняття рішень, дестабілізації внутрішньої і зовнішньої політики. На прикладі виборчих програм кандидатів на пост Президента України показано, як ідеї партисипаторної та деліберативної демократії за необхідності можуть стати популістськими гаслами, що водночас характерне для політичного дискурсу не лише в Україні, але й в розвинених країнах Заходу.