Партисипаторна та деліберативна демократія в сучасному політичному дискурсі.

Автор(и)

  • T. S. Andriichuk Секретаріат Кабінету Міністрів України, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.1.6

Ключові слова:

партисипаторна демократія, деліберативна демократія, представницька демократія, політичний дискурс, популізм, референдум, обговорення, дорадчі органи, вибори

Анотація

У статті досліджено особливості розвитку ідей партисипаторної та деліберативної демократії в сучасному політичному дискурсі. Автор визначає взаємозв’язок між формуванням відповідних концептуальних моделей демократії та політичною практикою, що супроводжується «емоційним» забарвленням демократичної ідеї, використанням її як символу боротьби за розширення прав та свобод громадян або як засобу «наближення» органів влади до громадян.

Розглянуто характерні риси партисипаторної і деліберативної демократії та особливості впровадження їх інструментів у політичну практику. Відзначено, що низка таких інструментів вже широко застосовується в європейських країнах. Це стосується, зокрема, референдумів, онлайн обговорень проектів державних рішень, дорадчих органів. Україна також не стоїть осторонь цих процесів – запроваджено проведення консультацій з громадськістю, створення громадських рад при органах виконавчої влади, електронні петиції, практики громадського бюджетування та ін. Водночас розвиток партисипаторних та деліберативних практик в Україні відбувається імпульсивно, під впливом виборчих кампаній або внаслідок суспільних протестів.

Увагу зосереджено не лише на позитивному впливі інструментів партисипаторної та деліберативної демократії на політичну систему, але й на можливому негативному впливі. Зокрема, розглянуто приклади ускладнення ними прийняття рішень, дестабілізації внутрішньої і зовнішньої політики. На прикладі виборчих програм кандидатів на пост Президента України показано, як ідеї партисипаторної та деліберативної демократії за необхідності можуть стати популістськими гаслами, що водночас характерне для політичного дискурсу не лише в Україні, але й в розвинених країнах Заходу.

Посилання

Корнієвич Л. «Не агонізуйте, організовуйтеся»: про що лідер U2 Боно говорив у Києві.

URL: https://hromadske.ua/posts/lider-u2-bono-u-kyievi (дата звернення 15.02.2019).

Дзоло Д. Демократия и сложность: реалистический поход. Москва: Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2010. 320 с.

Розанвалон П. Демократична легітимність. Безсторонність, рефлективність, наближеність. Київ:

Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 287 с.

Барбер Б. Сильна демократія: політика учасницького типу. Демократія : антологія. Київ: Смолоскип, 2005. С. 254–262.

Гутман Е., Д. Томпсон Устрій дорадчої демократії. Демократія : антологія. Київ: Смолоскип, 2005. С. 327–363.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. Московские лекции и интервью. Москва: ACADEMIA, 1995. 256 с.

Tapscott A. Blockchain Democracy: Government Of The People, By The People, For The People.

URL: https://www.forbes.com/sites/alextapscott/2016/08/16/blockchain-democracy-government-of-the-people-

by-the-people-for-the-people/#677f54e44434 (дата звернення 15.02.2019).

Райлі Дж. Звичайний виборець «брексіту». URL: https://tyzhden.ua/World/168507 (дата звернення 15.02.2019).

Бініон М. За крок до прірви. Український тиждень. 2019. № 4 (584). С. 34–35.

Шмідт Г., Штерн Ф. Наша епоха. Діалог. Київ: Темпора, 2011. 318 с.

Удосконалення консультацій з громадськістю. Пропозиції громадськості та влади: фінальний звіт / за заг. ред. Д. С. Ковріженка. Київ: ВГО «Комітет виборців України», 2012. 104 с.

Кіянка І. Б. Публічна політика та популізм у ХХІ столітті: приклад США. Держава і право. 2018. Вип. 81. С. 41–51.

Gilets Jaunes warn of regular Paris protests. URL: https://www.connexionfrance.com/French-news/

Gilets-Jaunes-warn-of-regular-Paris-protests (дата звернення 15.02.2019).

Kick‘em all out! Citizens’ Assemblies and the next democratic revolution.

URL: https://newint.org/features/2019/12/14/citizens-assemblies-and-next-democratic-revolution?fbclid= IwAR2qTdsnjtYIsLviBzQT1K3Tg080G32pAUpK1H1eWuf9R24pBtGCTaLk9zo (дата звернення 15.02.2019).

Шайгородський Ю. Міфотворчість в Україні як соціальна технологія. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Київ, 2008. Вип. 13. С. 27–43.

Інформаційно-аналітична система «Вибори Президента України». URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/ vp2019/WP001 (дата звернення 15.02.2019).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія