Суспільно-політичний дискурс щодо розвитку та майбутнього України.

Анотація

Розглядається проблема стану змін в суспільній та політичній системі країни. Обгрунтовуються методологічні підходи до визначення векторів і якісних характеристик перетворень в соціумі та політикумі. Політичні зміни аналізуються в інституціоналістському ключі. Доказується продуктивність використання методології історичного акціоналізму, що зосереджується на аналізі системи історичних дій через які йдуть зміни та трансформації в суспільному житті. Використано філософію конструктивізму для осмислення векторів змін в контексті становлення сингулярного світу.

Дається огляд позицій двох основних дискурсів в суспільно-політичному житті щодо характеру, направленості, способів здійснення та глибини необхідних змін. Окреслюються установки лоялістсько-еволюційного та критично-революціоністського дискурсів щодо майбутнього розвитку України. Описано оцінки та аргументи обох дискурсів щодо реформ та деформацій суспільних та політичних інститутів, яких набув розвиток суспільного і політичного життя країни.

Характер суспільних та політичних установок обумовлюють протікання змін у формах певних моделей розвитку – керовано-еволюційної і радикально-революційної. Окреслені залежні від цього вектори змін – стабілізація, модернізація, історичний прорив. Аналізується дилема стабільностінестабільності суспільно-політичного життя. Визначається протиріччя між баченнями майбутнього в рамках основних дискурсів.

Розглянуті моделі майбутнього з урахуванням наростаючих глобальних змін людського світу, переходу до сингулярного світу з надшвидкими змінами. Описані вірогідні перспективи і загрози в розвитку країни в залежності від вибраної спрямованості суспільних змін.