Ризики як чинники зростання недовіри у глобальну добу.

Анотація

У статті аналізуються концепції ризику Н.Лумана, У.Бека, Е.Гіденса у контексті дослідження модерних суспільств з позицій системної та культурологічної парадигм. Об’єктивний та суб’єктивний виміри ризиків розглядаються у взаємозв’язку з трансформаціями суспільства у глобальну добу. В об’єктивному вимірі відбувається універсалізація ризику у зв’язку із виникненням нових різновидів глобальних катастроф; глобалізація ризику (розширення сфер ризику на великі сегменти людства); інституціоналізація ризику через створення різних організацій (інвестиційні ринки, біржі, страхування тощо); зростання схильності до ризику: поява чи інтенсифікація ризику як побічного результату людської діяльності У суб’єктивному вимірі спостерігається зростання остраху перед ризиками серед індивідів (ризики як великий іспит для людства) внаслідок ускладнення суспільства та розвитку науки та технологій. Глобалізація також є багатовимірним явищем, зокрема виділяють об’єктивний, суб’єктний, комунікативний та інші виміри. Серед основних характеристик цього феномену називають: детериторіальність та позачасність; діалектика глобального та локального; гібридизація та фрагментація. Якщо на початку глобалізація була пов’язана з інтернаціоналізацією, то на сучасному етапі однією з найсуттєвіших тенденцій глобалізації є транснаціоналізація, що призводить до виникнення транснаціональних просторів. Транснаціональний владний простір слід розуміти насамперед як віртуальний простір, що надає стратегічні перспективии у національному просторі. Але, разом з цим, транснаціональні владні сфери втручаються практично у всі національно-державні простори влади. Транснаціоналізація, невизначеність політичної системи глобального суспільства є чинниками, що призводять до зростання ризикогенності життєвого середовища, а довіра – засобом протидії невпевненості та зменшення його ризикогенності. Глобалізація є мультиплікатором ризиків, породжуваних трансформаційними процесами усередині країни; баланс довіри/недовіри у суспільстві визначає конкурентоспроможність країни у глобальному просторі.