Медійні й комунікативні механізми та інструменти формування символічної політики

Анотація

Охарактеризовано дві групи чинників, орієнтованих на формування символічної політики: 1) медійні механізми (масова комунікація, цифрові платформи, пропагандистські кампанії), що реалізуються за допомогою таких інструментів, як телетрансляції, радіопередачі, інтернет-видання, політична реклама, соціальні мережі, блоги, відеоролики, інфографіка та ін.; 2) комунікативні механізми (риторичні стратегії, мовна політика, дискурсивні практики, символічні наративи), що реалізуються за допомогою таких інструментів, як політичні промови, парламентські виступи, прес-конференції, слогани, гасла, мовні стандарти, метафори, ідеологічні конструкти, символічні жести, публічні акції та ін. Розглянуто поняття «символічна політика», «механізми символічної політики», «інструменти символічної політики». Виявлено інформаційні способи трансляції політичних символів у масову свідомість. З’ясовано характер передачі символічних значень від політичних еліт до широких верств населення. Визначено, що символічна політика функціонує як потужний інструмент формування колективної ідентичності, консолідації суспільства навколо демократичних цінностей, легітимації владних рішень та мобілізації громадської підтримки. Обґрунтовано, що символічна політика є цілеспрямованою діяльністю політичних суб'єктів зі створення й поширення смислових конструкцій, які здатні як зміцнювати соціальну єдність, так і слугувати інструментом політичної маніпуляції. Зроблено висновок, що символічна політика – потужна сила, яка формує уявлення про напрями об'єднання нації навколо спільної мети; сприяє створенню нової української ідентичності, звільненню від радянських стереотипів, входженню України в європейську сім'ю народів; слугує важливим засобом зміцнення суспільної довіри та консолідації громадян навколо спільних демократичних цінностей; виступає важливою складовою демократичної культури та запорукою стійкості демократичних інститутів.