Моделі міжнародної допомоги для розвитку деокупованих територіальних громад: стратегічні підходи та практики

Анотація

Стаття присвячена аналізу моделей міжнародної допомоги, що застосовуються для розвитку деокупованих територіальних громад України, з метою визначення їхніх стратегічних підходів, інституційних механізмів та практичних інструментів реалізації, а також обґрунтування потенціалу парадипломатії як ефективного каналу залучення донорських ресурсів у процесі повоєнного відновлення та розвитку громад. Обґрунтовано, що масштаби руйнувань, інституційних втрат і соціально-економічних викликів зумовлюють необхідність переходу від фрагментарної гуманітарної підтримки до багаторівневої донорської стратегії, інтегрованої у місцеву політику розвитку. Метою дослідження є визначення стратегічних підходів, інституційних механізмів і практичних інструментів реалізації міжнародної допомоги, а також аналіз потенціалу парадипломатії як ефективного каналу залучення донорських ресурсів на локальному рівні. Методологічну основу дослідження становлять інституційний, системний та порівняльний підходи, а також аналіз аналітичних звітів міжнародних організацій, баз даних донорських ініціатив і практичних кейсів українських територіальних громад. У статті показано трансформацію ролі органів місцевого самоврядування з пасивних реципієнтів допомоги на активних суб’єктів міжнародної взаємодії, здатних формувати партнерства, визначати пріоритети та реалізовувати довгострокові проєкти відновлення. Особливу увагу приділено парадипломатії як інструменту горизонтальної співпраці між муніципалітетами, що сприяє залученню не лише фінансових ресурсів, а й управлінської експертизи та інституційних практик. Зроблено висновок, що модель міжнародної підтримки деокупованих громад є цілісною системою, у якій поєднуються державні, донорські та муніципальні механізми, а її ефективність безпосередньо залежить від інституційної спроможності громад. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з оцінюванням результативності донорських програм, розвитком індикаторів ефективності та поглибленням аналізу парадипломатії у системі багаторівневого врядування.