Роль держави у формуванні політики післявоєнного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.4.4Ключові слова:
державне управління, стратегічна стійкість, інституційна модернізація, партнерство розвитку, соціальна консолідація, інноваційне відновленняАнотація
У статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування державної політики післявоєнного відновлення як ключового напряму соціально-економічної трансформації держави. Метою дослідження є обґрунтування ролі держави у формуванні політики післявоєнного відновлення та визначення її стратегічних пріоритетів у контексті міжнародного досвіду та національних викликів. Для досягнення поставленої мети використано системний, порівняльний, структурно-функціональний і аналітичний методи, які дали змогу узагальнити зарубіжні моделі відбудови – План Маршалла, японське «економічне диво», балканську практику та сучасні підходи концепції Build Back Better – і адаптувати їх до українських умов. Результати дослідження засвідчили, що ефективна політика післявоєнного відновлення потребує інтеграції трьох ключових компонентів – державного лідерства, міжнародного партнерства та локальної участі громад. На основі узагальнення світового досвіду сформовано авторське бачення основних напрямів політики відновлення, які охоплюють: відновлення критичної інфраструктури як базового чинника стабілізації економіки; реіндустріалізацію та технологічну модернізацію, що забезпечують перехід до інноваційної моделі розвитку; поглиблення децентралізації та розвиток регіонів як умову справедливого та інклюзивного відновлення; розвиток партнерства держави, бізнесу й громад (Public–Private–Community Partnership) як інструмент мобілізації ресурсів і соціальної відповідальності; інтеграцію екологічних і соціальних стандартів (ESG-принципів), що формують основу «зеленого» та соціально орієнтованого зростання. Зроблено висновок, що відбудова має трансформуватися у стратегію сталого розвитку, орієнтовану на зміцнення економічної безпеки, соціальної згуртованості та інноваційної спроможності держави. У цьому контексті роль держави полягає у створенні цілісної системи управління відновленням, де поєднуються ефективність, прозорість, інклюзивність та партнерство, що перетворює процес реконструкції на фундамент довгострокового оновлення суспільства.
Посилання
Ліба Н., Турянчик Ю., Лендел М. Інноваційні стратегії розвитку бізнесу в умовах післявоєнного відновлення України: виклики інтеграції та роль підприємницької активності. Сталий розвиток економіки. 2025. № 2(53). С. 329–334. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-45.
Кучеренко С. К., Колосов А. М., Барилов А. І. Методологія сценарного планування післявоєнного відновлення України. European Journal of Management Issues. 2025. Т. 33, № 1. С. 57–65. DOI: https://doi.org/10.15421/192506.
Petrukha N., Fedirko N., Piatnychuk I., Lyashenko P., Plakhotnii D. Economic Rebuilding Frameworks in Post-War States: Takeaways for Ukraine. International Journal of Economic Sciences. 2025. Vol. 14, No. 1. P. 196–210. DOI: https://doi.org/10.31181/ijes1412025196.
Rezk J., Pons-Valladares O., Muñoz-Blanc C. Evaluating Sustainability in Post-Conflict Reconstruction: A Case Study of Blast-Damaged Buildings Without Structural Collapse Risk in Syria. Buildings. 2025. Vol. 15, No. 3. P. 369. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings15030369.
Карсім А. Адаптація європейських моделей публічного управління до умов повоєнної України: виклики та перспективи. Публічне управління і політика. 2025. № 5(9). DOI: https://doi.org/10.70651/3041-2498/2025.5.10.
Пишний М. В., Олійник О. А., Вишневський Р. А. Інвестиційні моделі відновлення економіки України після війни. Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2025. № 14. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14593400.
Линник І. Поствоєнне відновлення об’єктів транспортної інфраструктури за допомоги міжнародних партнерів. Містобудування та територіальне планування. 2025. № 88. С. 283–294. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2025.88.283-294.
Маліновська Я., Мартинюк Т., Мачула Р., Заєць І. Трансформація системи зовнішнього інвестування підприємств у періоди кризових викликів та відновлення. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій. 2025. Т. 3, № 17. С. 639–649. URL: https://journal.eae.com.ua/index.php/journal/article/view/610.
Modrzyńska J., Szpak A., Willa R. The concept of ‘building back better’ and the reconstruction of Ukraine and its cities. European Planning Studies. 2024. Vol. 33, No. 1. P. 1–19. DOI: https://doi.org/10.1080/09654313.2024.2405960.
Kantsedal N., Chernenko K., Dugar T., Leha O., Yaloveha L., Priydak T. Impacto de la invasión rusa a Ucrania en las finanzas mundiales [Impact of Russia’s invasion of Ukraine on world finance]. Cuestiones Políticas. 2023. Vol. 41, No. 78. P. 662–677. DOI: https://doi.org/10.46398/cuestpol.4178.45.
Hay A. H., Karney B., Martyn N. Reconstructing infrastructure for resilient essential services during and following protracted conflict: A conceptual framework. International Review of the Red Cross. 2019. Vol. 101, No. 912. P. 1001–1029. DOI: https://doi.org/10.1017/S1816383120000053.
The Politics of Post-Conflict Reconstruction. POMEPS Studies. September 2018. URL: https://pomeps.org/wp-content/uploads/2019/07/POMEPS_Studies_30.pdf.
Дудченко В., Щербаченко В., Лебідь В., Півень В., Пархоменко Д. Управління післявоєнною відбудовою України на основі державно-приватного партнерства: європейський досвід. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2025. № 24. С. 78–92. DOI: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2025.24.8.
Абдуллаєва А., Данилюк В., Мазур Д. Перспективи інвестиційної привабливості України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Економіка та суспільство. 2025. № 72. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-44.
Скорик М. О., Агафонцева А. А. Післявоєнне відновлення української економіки на засадах зеленої трансформації. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2025. № 52 (травень). С. 351–361.
