Цифровізація виборчого процесу: реалії, перспективи, загрози

Анотація

Роль сучасних цифрових технологій набуває дедалі більшого значення у виборчих процесах демократій, демонструючи тенденцію широких змін, як позитивних зі зростанням оперативності та прозорості процесів, так і негативних з підвищенням загроз безпеці політичних технологій комунікації, до яких належать вибори. Дослідження основних детермінантів загроз у контексті явищ впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на електоральні процеси держав, зумовлюють формування аргументованих висновків впливу зазначених загроз на національну безпеку, збереження інтересів суспільства та захисту держави в цілому. Основною метою даної статті є дослідження і класифікація загроз, пов’язаних з цифровізацією виборчих процедур. Матеріал містить аналізи впливу великих даних, розвитку машинного навчання та штучного інтелекту, а також вдосконалення швидкісного інтернету та розширення можливостей мобільних технологій, що мають вплив на технології політичної комунікації та безпеку виборчих процесів. Задля більш ґрунтовнішого аналізу безпекових аспектів сучасної цифровізації політичних комунікацій проаналізовано поетапність виборчого процесу, який розглядається в контексті конкретних фаз – підготовчої фази та фази проведення виборів і підрахунку результатів. Застосування зазначеного підходу розкриває перспективу комплексного аналізу загроз та їх класифікацію на групи загроз пов’язаних з інформаційною та кібербезпекою, загроз маніпуляції з даними, загроз технічної та організаційної безпеки, та політико-правових загроз. За допомогою використання методів аналізу кейсів, івент-аналізу, систематизації загроз та методу порівняльного аналізу, розглянуто приклади кіберзагроз та маніпуляції даних, проаналізовано законодавчу базу та регулювання вимог щодо захисту персональних даних та безпеки інформаційних систем у різних демократичних державах. В статті підкреслюється необхідність розробки сучасних регуляторних і технічних засобів протидії зовнішнім і внутрішнім джерелам і факторам ризиків. Стаття має практичне значення для державних інституцій, функції яких зосереджені на забезпеченні інформаційної безпеки, виборчих процесах, для аналітичних центрів, тощо.