Московська воєнна агресія: вплив війни на злочинність в Україні у світлі статистики за 2013-2024 роки
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.1.2Ключові слова:
Україна, запобігання злочинності, тенденції злочинності, поліцейська статистика, кримінологія, воєнна агресія Росії проти України 2022 року, повномасштабна агресія Росії проти України, поліція, поліцейська діяльність, органи правопорядкуАнотація
У статті розглядаються тенденції злочинності в Україні у 2013-2024 роках, які зазнали змін та викликів у зв'язку з воєнним вторгненням Росії до України у 2022 році. Стаття демонструє, що кількість злочинів, скоєних в Україні у 2022, 2023 та 2024 роках, перевищила кількість злочинів, скоєних у 2021 році. Автор доходить висновку, що безперервні атаки російських безпілотників і ракет на українські міста та руйнування інфраструктури залишили багатьох людей без домівок, доходів, надій та перспектив. Тому кількість злочинів значно зросла у 2023-2024 роках, враховуючи руйнування всіх аспектів економічного та соціального життя в Україні. Усі ці фактори, включаючи подальшу масову міграцію людей з прифронтових територій, значно підвищили рівень злочинності. Крім того, криміногенний ландшафт набув нових форм і характеристик, отримавши «ін'єкцію» суто воєнних злочинів (злочинів проти військової служби, воєнних злочинів та злочинів проти основ національної безпеки). Наприклад, у 2022 році правоохоронні органи зареєстрували в п'ять разів більше злочинів проти національної безпеки, ніж за весь період 2013-2021 років. Автор довів, що московське воєнне вторгнення призвело до зростання кількості злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Крім того, після лютого 2022 року зросла кількість злочинів, пов'язаних із незаконним використанням вогнепальної зброї. Війна також збільшила кількість злочинів, скоєних із застосуванням вибухових речовин. Ці злочини свідчать про дуалістичну тенденцію: 1) кількість злочинів зросла; 2) кількість кримінальних проваджень з підозрюваними зменшилася. Автор послідовно доводить, що всі матеріальні та людські ресурси України були спрямовані на потреби оборони держави від московської воєнної агресії, в тому числі й поліція. Тому пропорційно знизилася якість розслідування злочинів і превентивний ефект кримінального покарання. Війна зробила злочинність більш сільською та «урізала» кількість виявлених злочинів проти життя та здоров'я людини. Автор наголошує, що статистика катувань займає дуже суперечливе місце в аналізі загальної структури злочинності в Україні. Кількість офіційно зареєстрованих злочинів катувань визначає багато питань щодо латентності цього виду злочинів, а також ефективності розслідування катувань представниками держави, які стають відомими суспільству. Водночас у 2022 році значно зменшилася кількість злочинів на сексуальному ґрунті, які можна було очікувати у суспільстві, що перебуває у стані війни. У статті також розглянуто тенденції домашнього насильства, яке стало цікавим феноменом кримінального ландшафту України воєнного часу. В умовах відсутності як жертв, так і кривдників через масову міграцію потенційних жертв та участь багатьох потенційних кривдників у військових діях, рівень злочинності зростає. Не менш цікава картина спостерігається у випадку злочинів, пов'язаних з наркотиками. Навіть в умовах подальшої ескалації військових дій держава продовжує приділяти увагу навіть незначним наркозлочинам, що порушує питання про ефективність та дієвість запобігання злочинності під час війни. Розглядаючи майнові злочини в Україні у воєнний час, перша гіпотеза полягає в тому, що відсутність належним чином організованої охорони правопорядку призведе до значного зростання кількості майнових злочинів. Однак кількість майнових злочинів значно зменшилася. На противагу цьому, шахрайство демонструє зовсім іншу тенденцію. Крім того, економічні злочини та злочини «білих комірців» також демонструють, як злочинність адаптувалася до умов воєнного часу.