Ідеологічний вимір сучасного політичного насилля
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.3.8Ключові слова:
політичне насилля, ідеологія, збройний конфлікт, легітимізація насилля, дегуманізація, радикалізація, політичні цінності та переконанняАнотація
Статтю присвячено вивченню механізмів впливу ідеологічних переконань на процес легітимізації та виправдання політичного насилля. Встановлено, що ідеологія є важливим елементом політичного насилля, який визначає характер і закономірності його використання для досягнення соціально-політичних цілей. Визначено, що ідеологія є комплексом систематизованих ідей, переконань, норм, цінностей та вірувань, які визначають принципи політичної поведінки індивідів. Доведено, що спільна соціально-політична ідентичність прихильників певної ідеології підвищує солідарність та готовність окремих груп до застосування фізичного примусу. Це дає підстави стверджувати, що ідеології можуть впливати на структуру і цілі суб’єктів насилля, а також забезпечувати процес залучення, мотивації, соціалізації, ідентифікації та виховання прихильників. Результати дослідження демонструють, що ідеологічні переконання учасників суспільних відносин можуть мати суттєвий вплив на поширення сучасних збройних конфліктів і політичного насилля. Встановлено, що основними ідеологічними механізмами легітимізації політичного насилля є: визначення об’єкту насилля; дегуманізація і перекладання провини на жертву; зображення насилля як необхідного, раціонального та безальтернативного інструменту досягнення політичних цілей; визначення бажаних кінцевих результатів. Виявлено, що вплив ідеології на інтенсивність збройного конфлікту залежить від декількох факторів: рівень радикалізації учасників конфлікту, економічне становище суспільства, революційні або еволюційні цілі розвитку, рівень інституціоналізації ідеології, наявність або відсутність попереднього етнічного чи релігійного конфлікту. Загалом, дослідження покликане покращити розуміння впливу ідеологічних чинників на характер, інтенсивність і тривалість політичних конфліктів із використанням насилля.
Посилання
Alvarez A. (2008). Destructive Beliefs: Genocide and the Role of Ideology. In Supranational Criminology: Towards a Criminology of International Crimes, edited by A. Smeulers and R. Haveman, Antwerpen: Intersentia, Р. 213-232.
Basedau M., Deitch M., Zellman A. (2022). Rebels with a Cause: Does Ideology Make Armed Conflicts Longer and Bloodier? Journal of Conflict Resolution. Vol. 66 (10). Р. 1826-1853. DOI: https://doi.org/10.1177/00220027221108222.
Berlin M., Rangazas S. (2023). Restrained Insurgents: Why Competition Between Armed Groups Doesn’t Always Produce Outbidding. Texas National Security Review. Vol. 6. Iss. 4. Р. 11-36. DOI: http://dx.doi.org/10.26153/tsw/48845.
Costalli S., Ruggeri A. (2017). Emotions, Ideologies, and Violent Political Mobilization. PS: Political Science & Politics. Vol. 50 (4). Р. 923-927. DOI: 10.1017/S1049096517000993.
Gerring J. (1997). Ideology: A Definitional Analysis. Political Research Quarterly. Vol. 50 (4). Р. 957-994. DOI: https://doi.org/10.2307/448995.
Holbrook D., Horgan J. (2019). Terrorism and Ideology: Cracking the Nut. Perspectives on Terrorism. Vol. 13. Issue 6. Р. 2-15.
Kravchenko V. Y., Koldunov Y. V. (2023). Philosophical and Anthropological Understanding of the Nature of Collective Violence. Anthropological Measurements of Philosophical Research. No. 24. Р. 46-56. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i24.295314.
Levy I. (2023). Lethal Beliefs: Ideology and the Lethality of Terrorist Organizations. Terrorism and Political Violence. Vol. 35 (4). P. 811-827. DOI: 10.1080/09546553.2021.1977282.
Maynard J. L. (2014). Rethinking the Role of Ideology in Mass Atrocities. Terrorism and Political Violence. Vol. 26 (5). P. 821-841. DOI: 10.1080/09546553.2013.796934.
Maynard J. L (2015).. Identity and Ideology in Political Violence and Conflict. St. Antony’s International Review. Vol. 10 (2). Р. 18-52.
Maynard J. L. (2015). Preventing Mass Atrocities: Ideological Strategies and Interventions. Politics and Governance. Vol. 3. Issue 3. Р. 67-84. DOI: https://doi.org/10.17645/pag.v3i3.320.
Maynard J. L. (2019). Ideology and armed conflict. Journal of Peace Research. Vol. 56 (5). P. 635-649. DOI: https://doi.org/10.1177/0022343319826629.
Norman J. (2022). Other People’s Terrorism: Ideology and the Perceived Legitimacy of Political Violence. Perspectives on Politics. Р. 1-18. DOI: 10.1017/S1537592722000688.
Sabucedo J. M., Blanco A., De la Corte L. (2003). Beliefs which legitimize political violence against the innocent. Psicothema. Vol. 15 (4). Р. 550-555.
Sanín F. G., Wood E. J.(2014). Ideology in civil war: Instrumental adoption and beyond. Journal of Peace Research. Vol. 51 (2). Р. 213-226. DOI: https://doi.org/10.1177/0022343313514073
Scharpf A. (2018). Ideology and state terror: How officer beliefs shaped repression during Argentina’s ‘Dirty War’. Journal of Peace Research. Vol. 55 (2). Р. 206-221. DOI: https://doi.org/10.1177/0022343317748346.
Schmidt-Feuerheerd B. (2023). Ideology, organisation, and path dependency: The use of violence among Egyptian Islamist movements. Politics. Р. 1-22. https://doi.org/10.1177/02633957231195456.
Scuto V. (2021). Politics by Other Means in the Italian ‘Years of Lead’: Armed Groups, Ideology and Patterns of Violence. Journal for Deradicalization. Issue 29. P. 1-53.
Ugarriza J. E., Craig M. J. (2013). The Relevance of Ideology to Contemporary Armed Conflicts: A Quantitative Analysis of Former Combatants in Colombia. Journal of Conflict Resolution. Vol. 57 (3). P. 445-477. DOI: https://doi.org/10.1177/0022002712446131.
Webber D., Kruglanski A., Molinario E., Jasko K. (2020). Ideologies that justify political violence. Current Opinion in Behavioral Sciences. Vol. 34. Р. 107-111. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cobeha.2020.01.004.
Żakowska M. (2020). The roots of armed conflicts: Multilevel security perspective. Security and Defence Quarterly. Vol. 30 (3). P. 49-64. DOI: https://doi.org/10.35467/sdq/124962.