(Не)залученість у російсько-українській війні
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.4.2Ключові слова:
російсько-українська війна; російська агресія; участь у конфлікті; українська національна солідарність; конфліктна політика; ПутінАнотація
Ця стаття має на меті визначити, як коливався ступінь залученості Росії та України в російсько-українському конфлікті від початку війни до анексії частини українських земель. Спираючись на аналітичну структуру конфлікту Рендалла Коллінза, аналіз виявляє тенденцію до збільшення або стабілізації високого рівня залученості з українського боку та зниження з російського боку. У такому випадку можна було б припустити, що війну можна буде закінчити перемогою України. Росія не має відповідних матеріальних і матеріально-технічних ресурсів. Її групової солідарності, ідеологічної поляризації, емоційної мобілізації та підтримки союзників недостатньо, щоб схилити хід війни на її користь. Часткова мобілізація росіян і відправка 300 000 солдатів на війну не змінить цю ситуацію, тому що це лише один, але не суттєвий елемент бойових дій.
На відміну від Росії, Україна не має зброї масового ураження. Водночас Росія розглядає ядерну зброю як крайній засіб. Україна буде значно зруйнована, якщо Росія запустить кілька десятків тактичних ядерних ракет. За цим неминуче прийде рішення НАТО застосувати паралельну, хоча і не обов’язково ядерну відповідь, що призведе до знищення ключового військового потенціалу Росії. У цьому випадку як цілі зазвичай називають сухопутні війська та Чорноморський флот. Бажання відплати та нездатність визнати поразку можуть стати головними причинами наступного кроку Путіна та мобілізації стратегічних ядерних сил. Це змусить США негайно відповісти доктриною MAD, що призведе до повного знищення принаймні Північної півкулі. Такий сценарій можливий лише в тому випадку, якщо рішення Путіна залишатимуться нераціональними та неухильно виконуватимуться військовими.
Посилання
Alyukov, M. (2022). Making Sense of the News in an Authoritarian Regime: Russian Television Viewers’ Reception of the Russia–Ukraine Conflict. Europe-Asia Studies, 74(3), 337–359. doi:10.1080/09668136.2021.2016633
Barrington, L. (2022). A New Look at Region, Language, Ethnicity and Civic National Identity in Ukraine. Europe-Asia Studies, 74(3), 360–381, doi:10.1080/09668136.2022.2032606
Bäcker, R., & Rak, J. (2022). Why did Putin go too far? The rationality of Vladimir Putin’s decision to begin a war with Ukraine. Society Register, 6(3), 57–72. doi:10.14746/sr.2022.6.3.04
Cancian, M. (2022). What does Russia’s ‘partial mobilization’ mean? Center for Strategic & International Analysis. URL: https://www.csis.org/analysis/what-does-russias-partial-mobilization-mean
Collins, R. (2012). C-escalation and D-escalation: A Theory of the Time-dynamics of Conflict. American Sociological Review, 77(1), 1–20. doi:10.1177/0003122411428221
Faulconbridge, G., & Liffey, K. (2022). Russia says over 200,000 drafted into army since Putin’s decree. Reuters. URL: https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-over-200000-drafted-into-army-since-putins-decree-2022-10-04/
Hunter, R. (2022). The Ukraine Crisis: Why and What Now?. Survival, 64(1), 7–28. doi: 10.1080/00396338.2022.2032953
Kalin, S., & Michaels, D. (2022). Himars transform the battle for Ukraine – and modern warfare. The Wall Street Journal. URL: https://www.wsj.com/articles/himars-transform-battle-for-ukraine-modern-warfare-11665169716
Klain, D. (2022). Mobilization can’t save Russia’s war. Foreign Policy. URL: https://foreignpolicy.com/2022/10/04/mobilization-russia-ukraine-war/
Levada (2022). Conflict with Ukraine: September 2022. Levada.ru. URL: https://www.levada.ru/en/2022/10/07/conflict-with-ukraine-september-2022/
Palavenis, D. (2022). The Use of Emerging Disruptive Technologies by the Russian Armed Forces in the Ukrainian War. Air Land Sea Application Center Joint Base Langley-Eustis, Virginia. URL: https://www.alsa.mil/Portals/9/Documents/articles/221001_ALSA_Article_Donatas_Palavenis.pdf
Panchenkov, S. A. (2022) Letters “Z” and “V” As Symbols of a Special Military Operation on the Territory of Ukraine. Bulletin of the Khakass State University. NF Katanov 1(39), 85–90.
Putin, V. (2022). Obrashcheniye Prezidenta Rossiyskoy Federatsii. Kremlin.ru. URL: http://www.kremlin.ru/events/president/news/69390
Vajriyati, S., Basuki, L. W., Lessy, A. K., Anieda, K. I., Kuswoyo, L. C., & Meristiana, M. (2022). The Effect of the Russia-Ukraine Conflict on the Potential Use of Nuclear Weapons. Journal of Social Political Sciences, 3(3), 235–267.
