Безсуб’єктність життєвого циклу імперій та перспективи сучасного світопорядку

Анотація

У статті запропонований розгляд моделей життєвого циклу 15 ключових імперських центрів протягом останніх 800 років з метою виокремлення загальних тенденцій їх еволюції та екстраполяції на перспективи путінської Росії після початку повномасштабної війни в Україні. Аналіз імперій минулого та сучасності, як складних нелінійних систем, дозволяють автору зробити висновок, що траєкторії їх руху є швидше не результатом рішень та дій окремих суб’єктів (лідерів, еліт чи макрогруп), а безсуб’єктною послідовністю циклів розквіту та занепаду, які перериваються короткими періодами хаотичної поведінки. Моделі життєвого циклу більшості розглянутих імперій мають практично однакову траєкторію: від формування та консолідації імперського центру, підкорення внутрішніх територій та початку зовнішньої активної експансії до періоду максимальної потужності (розквіту) із подальшими періодами внутрішньої дестабілізації, конкуренції із іншими імперськими гравцями та розпаду. Імперські центри Росії та Китаю можуть бути розглянути в якості окремого випадку, оскільки вони проходили декілька еволюційних хвиль, із періодами нетривалого (в історичній перспективі) розпаду, але з подальшим відновленням імперського життєвого циклу. У поточному моменті автократичність режимів у цих державах не обтяжує їх правителів необхідністю зважати на громадську думку та дозволяє спрямовувати державні ресурси на зовнішню експансію. Автор доходить висновку, що військова агресія проти України (з 2014 р.) розпочала для Росії чергову кризову фазу життєвого циклу, яку кремлівське керівництво помилково сприймає як період свого імперського розквіту. Поточному стану світопорядку, що також розвивається у межах безсуб’єктних еволюційних циклів, характерна децентралізація, поліцентричність сили, багаторівневість політичного впливу та складність взаємозв’язків між ключовими центрами сили. Кидаючи виклик цьому новому світові, кремлівський режим намагається діяти засобами жорсткої сили, характерними для попередніх етапів еволюції імперських систем. Разом з тим, загальний хід війни в Україні демонструє, що реліктова у сучасному децентралізованому світі жорстко-ієрархічна автократична імперія програє мережевому суспільству, що здатне набагато швидше та ефективніше мобілізувати ресурси і набагато більш мотивоване до перемоги.