Ліберально-ідеалістична традиція в дослідженні миру
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.3.19Ключові слова:
мир; ліберально-ідеалістична традиція; ідеалізм; ліберальний інтернаціоналізм; ліберальний інституціоналізм; неолібералізм; ліберальний мир; теорія демократичного мируАнотація
У статті проаналізовано роль ліберально-ідеалістичної традиції в дослідженні миру. Авторка окреслює загальні риси ліберально-ідеалістичного бачення миру та виділяє перспективні напрями її розвитку в сучасній міжнародно-політичній науці. Зазначено, що в умовах зміни природи війни і миру та підходів до конфліктного врегулювання важливим є створення теоретичного підґрунтя розбудови миру. У статті підкреслено, що теоретичні питання миру переважно не є предметом наукового інтересу українських дослідників, і наявні наукові розвідки представлені закордонними публікаціями. Зважаючи на потенціал ліберально-ідеалістичної традиції в розбудові миру, вітчизняна наука потребує комплексних досліджень, присвячених теоріям миру.
Стаття фокусує увагу на тезі, що ідеалізм заклав основи дискусії про мир, візію миру, розуміння миру. Авторка виявляє витоки ліберально-ідеалістичного бачення миру та характеризує різні напрями ліберально-ідеалістичної традиції. Приділено увагу дискусії про ліберальний мир і концепції Й. Гальтунга про позитивний і негативний мир. Обґрунтовано тезу, що теорія демократичного миру як базове бачення миру неолібералами сьогодні є найбільш реалістичною і досяжною версією миру.
У статті детально охарактеризовано ідеалізм, ліберальний інтернаціоналізм, ліберальний інституціоналізм, ліберальний пацифізм, ліберальний інтервенціонізм, неоліберальний інституціоналізм і зроблене порівняння цих підходів. З’ясовано, що зазначені підходи мають спільні риси і загальну рамку дослідження миру. Наголошується, що в основі цих підходів лежить ідея універсального ліберального миру не на основі гегемонії, а базуючись на функціональних мережах і організаціях. Авторка переконує, що всі згадані вище концепції зображують досяжний загальний мир. У статті робиться припущення про існування ліберального консенсусу щодо миру, але виокремлено проблеми, які є ще не вирішеними. На думку авторки, потрібна широка дискусія про мир у науковому просторі, заснована на міждисциплінарному підході.
Посилання
Багінський А. Ліберальний мир» як концепція та практика врегулювання конфлікту. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 3 (43) 2019. С.15-19.
Кант И. К вечному миру. Москва: «РИПОЛ Классик», 2018. 430 с.
Коротков Д.С. Вплив ліберально-ідеалістичного напрямку на традиційну гегемонію реалістів у теорії міжнародних відносин. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2020. Т. 12. № 2. С. 87-93.
Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
Chan S. The democratic peace proposition: an agenda for critical analysis. The Economics of Peace and Security Journal. 2009. Vol. 4, No. 1. PP. 70-77. 6
. Doyle M. W. Democratic Peace. Security Studies: a reader/ Ed. by C. Hughes and L. W. Meng. London, New York: Routledge, 2011. PP. 176-183.
Doyle M. W. Kant, Liberal Legacies, and Foreign Affairs. Philosophy and Public Affairs. 1983. Vol. 12. No. 3. PP. 205-235. URL: http://docshare02.docshare.tips/files/26560/265609373.pdf (дата звернення: 09.08.2021).
Francis D. Rethinking War and Peace. London: Pluto Press, 2004. 177 p.
Galtung J. A Synthetic Approach to Peace Thinking. Oslo: International Peace Research Institute, 1967. 238 p. URL: https://cutt.ly/4QDaNkZ (дата звернення: 11.08.2021).
Gobetti Z. A Revision of the Theory of Democratic Peace PP. 21-56. URL: https://heiwa.hiroshimau.ac.jp/Pub/E23/02zenoGobettifinal.pdf (дата звернення: 05.08.2021).
Howard M. The invention of peace and the reinvention of war. London: MacGuru Ltd, 2002. 126 p.
International Encyclopedia of Political Science / Badie B., eds. Los Angeles: Sage, 2011. URL: http://www.stefanorecchia.net/1/137/resources/publication_1040_1.pdf (дата звернення: 09.08.2021).
Keohane R. Neoliberal Institutionalism. Security Studies: a reader/ Ed. by C. Hughes and L. W. Meng. London, New York: Routledge, 2011. PP. 167-175.
Keohane R., Martin L. The Promise of Institutionalist Theory. International Relations. Summer 1995. Vol.20. No.1. PP.39-51.
Lynch С. Kant, the Republican peace, and Moral Guidance in International Law. Ethics and International Affairs. 1994. Vol.8. PP. 39-58. https://cutt.ly/WQS0DWP (дата звернення: 06.08.2021).
Owen J. M. How Liberalism Produces Democratic Peace. International Security. 1994.Vol. 19. No. 2. PP. 87-125.
Pugh J. Democratic Peace Theory: A Review and Evaluation/ CEMPROC Occasional Paper Series. April, 2005. 19 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/242284578 (дата звернення: 08.08.2021).
Richmond O. P. Peace in international relations / Routledge studies in peace and conflict resolution; series editors T. Woodhouse and O. Ramsbotham. London: Taylor & Francis e-Library, 2008. 218 p.
Russet B. Neo-Kantian Perspective. Security Studies: a reader/ Ed. by C. Hughes and L. W. Meng. London, New York: Routledge, 2011. PP. 184-189.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).