Ліберально-ідеалістична традиція в дослідженні миру
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.3.19Ключові слова:
мир; ліберально-ідеалістична традиція; ідеалізм; ліберальний інтернаціоналізм; ліберальний інституціоналізм; неолібералізм; ліберальний мир; теорія демократичного мируАнотація
У статті проаналізовано роль ліберально-ідеалістичної традиції в дослідженні миру. Авторка окреслює загальні риси ліберально-ідеалістичного бачення миру та виділяє перспективні напрями її розвитку в сучасній міжнародно-політичній науці. Зазначено, що в умовах зміни природи війни і миру та підходів до конфліктного врегулювання важливим є створення теоретичного підґрунтя розбудови миру. У статті підкреслено, що теоретичні питання миру переважно не є предметом наукового інтересу українських дослідників, і наявні наукові розвідки представлені закордонними публікаціями. Зважаючи на потенціал ліберально-ідеалістичної традиції в розбудові миру, вітчизняна наука потребує комплексних досліджень, присвячених теоріям миру.
Стаття фокусує увагу на тезі, що ідеалізм заклав основи дискусії про мир, візію миру, розуміння миру. Авторка виявляє витоки ліберально-ідеалістичного бачення миру та характеризує різні напрями ліберально-ідеалістичної традиції. Приділено увагу дискусії про ліберальний мир і концепції Й. Гальтунга про позитивний і негативний мир. Обґрунтовано тезу, що теорія демократичного миру як базове бачення миру неолібералами сьогодні є найбільш реалістичною і досяжною версією миру.
У статті детально охарактеризовано ідеалізм, ліберальний інтернаціоналізм, ліберальний інституціоналізм, ліберальний пацифізм, ліберальний інтервенціонізм, неоліберальний інституціоналізм і зроблене порівняння цих підходів. З’ясовано, що зазначені підходи мають спільні риси і загальну рамку дослідження миру. Наголошується, що в основі цих підходів лежить ідея універсального ліберального миру не на основі гегемонії, а базуючись на функціональних мережах і організаціях. Авторка переконує, що всі згадані вище концепції зображують досяжний загальний мир. У статті робиться припущення про існування ліберального консенсусу щодо миру, але виокремлено проблеми, які є ще не вирішеними. На думку авторки, потрібна широка дискусія про мир у науковому просторі, заснована на міждисциплінарному підході.
Посилання
Багінський А. Ліберальний мир» як концепція та практика врегулювання конфлікту. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 3 (43) 2019. С.15-19.
Кант И. К вечному миру. Москва: «РИПОЛ Классик», 2018. 430 с.
Коротков Д.С. Вплив ліберально-ідеалістичного напрямку на традиційну гегемонію реалістів у теорії міжнародних відносин. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2020. Т. 12. № 2. С. 87-93.
Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
Chan S. The democratic peace proposition: an agenda for critical analysis. The Economics of Peace and Security Journal. 2009. Vol. 4, No. 1. PP. 70-77. 6
. Doyle M. W. Democratic Peace. Security Studies: a reader/ Ed. by C. Hughes and L. W. Meng. London, New York: Routledge, 2011. PP. 176-183.
Doyle M. W. Kant, Liberal Legacies, and Foreign Affairs. Philosophy and Public Affairs. 1983. Vol. 12. No. 3. PP. 205-235. URL: http://docshare02.docshare.tips/files/26560/265609373.pdf (дата звернення: 09.08.2021).
Francis D. Rethinking War and Peace. London: Pluto Press, 2004. 177 p.
Galtung J. A Synthetic Approach to Peace Thinking. Oslo: International Peace Research Institute, 1967. 238 p. URL: https://cutt.ly/4QDaNkZ (дата звернення: 11.08.2021).
Gobetti Z. A Revision of the Theory of Democratic Peace PP. 21-56. URL: https://heiwa.hiroshimau.ac.jp/Pub/E23/02zenoGobettifinal.pdf (дата звернення: 05.08.2021).
Howard M. The invention of peace and the reinvention of war. London: MacGuru Ltd, 2002. 126 p.
International Encyclopedia of Political Science / Badie B., eds. Los Angeles: Sage, 2011. URL: http://www.stefanorecchia.net/1/137/resources/publication_1040_1.pdf (дата звернення: 09.08.2021).
Keohane R. Neoliberal Institutionalism. Security Studies: a reader/ Ed. by C. Hughes and L. W. Meng. London, New York: Routledge, 2011. PP. 167-175.
Keohane R., Martin L. The Promise of Institutionalist Theory. International Relations. Summer 1995. Vol.20. No.1. PP.39-51.
Lynch С. Kant, the Republican peace, and Moral Guidance in International Law. Ethics and International Affairs. 1994. Vol.8. PP. 39-58. https://cutt.ly/WQS0DWP (дата звернення: 06.08.2021).
Owen J. M. How Liberalism Produces Democratic Peace. International Security. 1994.Vol. 19. No. 2. PP. 87-125.
Pugh J. Democratic Peace Theory: A Review and Evaluation/ CEMPROC Occasional Paper Series. April, 2005. 19 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/242284578 (дата звернення: 08.08.2021).
Richmond O. P. Peace in international relations / Routledge studies in peace and conflict resolution; series editors T. Woodhouse and O. Ramsbotham. London: Taylor & Francis e-Library, 2008. 218 p.
Russet B. Neo-Kantian Perspective. Security Studies: a reader/ Ed. by C. Hughes and L. W. Meng. London, New York: Routledge, 2011. PP. 184-189.