Неконвенційні форми протесту в Україні: механізм інституційних змін чи маніпулятивна технологія?

Анотація

У статті розкриваються особливості неконвенційного протесту в умовах демократизації політичної системи України. Уточнюється сутність поняття «не конвенційний протест» в контексті процесів утвердження гібридного режиму. Розкривається суперечлива роль політичної участі як механізму впливу на владу, рушійної сили реформ та, водночас, технологія маніпулювання масами, наслідок боротьби за владу впливових політичних акторів. Також аналізується здатність неконвенційного протесту сприяти трансформації гібридної інституційної системи.
Доведено схильність політичних еліт використовувати мобілізацію масових протестів для досягнення вузькокорпоративних цілей та залежність успіху протестів від волі представників політичної еліти. Обґрунтовано інституційне утвердження протестної практики боротьби за владу. Вказано на тенденцію зростання неорганізованих виступів та посилення неконвенційної складової протестів в Україні внаслідок недовіри до політичних інститутів, а також радикалізацію суспільно-політичних настроїв.
Розглядаються причини та наслідки наймасштабніших неконвенційних протестів в історії України в контексті їхнього впливу на процеси демократизації політичної системи. Відзначається поверховий половинчастий характер інституційних змін внаслідок народних протестів, що здебільшого, сприяли зміні влади, тимчасовому зняттю соціальної напруженості. Натомість інституційна система практично не зазнавала змін, утверджуючи не конвенційний протест як єдино можливий варіант ефективної політичної участі.
Серед причин періодичного повторення масових неконвенційних протестів вказано на їхню інституційну зумовленість та сприйняття як дієвого та внормованого методу впливу на владу. Обґрунтовано виникнення неконвенційних форм протесту у зв’язку з відсутністю дієвих механізмів інституціоналізованого впливу на владу, слабкості або заангажованості інститутів громадянського суспільства, неефективності механізмів представництва інтересів, внаслідок чого акції громадянської непокори, попри демократичну спрямованість, призводять до утвердження гібридного режиму і домінування неформальних деструктивних інститутів.