Позиція ФРН щодо гуманітарної інтервенції в Лівії.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.2.19Ключові слова:
Лівія, ФРН, доктрина «обов'язку захищати» (R2P), превентивна гуманітарна інтервенціяАнотація
Стаття має на меті виявлення особливостей позиції ФРН щодо проведення гуманітарної інтервенції в Лівії у 2011 р. Німеччина втрималася від голосування по резолюції 1973 Ради Безпеки ООН. ФРН не підтримала військовий варіант вирішення конфлікту, як це було передбачено в пунктах 4 і 8 резолюції. Німеччина не мала наміру спонсорувати чужі війська. Вона зайняла іншу позицію ніж її головні союзники – Франція, Великобританія й США. Причина пов’язана не з розбіжностями із союзниками по Альянсу, а із внутрішньополітичним тиском на коаліційний уряд. Ще одним цікавим поясненням для урядової політики є економічні показники, за якими Лівія не відігравала важливої ролі у німецькій економіці. Можна зробити висновок, що уряд СДУ/ФДП ухвалив рішення утриматися на голосуванні ООН по резолюції 1973, тому що це не було пріоритетним питанням для ФРН, і тому, що Гідо Вестервелле вважав, що цілі Франції, Великобританії й США могли бути досягнуті без інтервенції, за допомогою санкцій. Обмежена роль Німеччини у лівійській кризі й її особлива політика у рамках НАТО дозволяє припустити, що німецькі політичні діячі, зіштовхнувшись із фінансовою кризою і її потенційними наслідками в Європі, свідомо прагнули обмежити міжнародні зобов’язання Німеччини й тому відмовилися брати участь у забезпеченні нелітної зони. Тим не менш, репутація Німеччини серед її західних союзників була майже розбита. Утримання уряду Меркель спричинило не просто здивування її найближчих союзників – Франції, Британії та США, – а звинувачення Берліну в грі на боці Росії. Німеччина стала вважатися ненадійним союзником. Однак, рішення не брати участь в операції у Лівії свідчить, що Німеччина буде продовжувати оцінювати кожну воєнну операцію на своїх власних умовах, а не відбивати британську й французьку політику.
Посилання
UN Security Council Resolution 1973, March 17, 2011, para 4.
Hellmann G. Normatively Disarmed, But Self-Confident. Internationale Politik. Global Edition. 2011. N 3. Р. 45–51.
Garton Ash T. France Plays Hawk, Germany Demurs: Libya Has Exposed Europe’s Fault Lines / Timothy Garton Ash. Guardian, 24 March 2011. URL: http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2011/mar/24/france-hawk-germany-demurs-libya-europe
Miskimmon А. German Foreign Policy and the Libya Crisis. German Politics. 2012. Vol. 21, N 4. Р. 392–410. DOI: 10.1080/09644008.2012.739610
Westerwelle G. Speech to the German Council on Foreign Relations. Deutsche Welle, 21 October 2010.
Wittig P. Explanation of Vote by Ambassador Wittig on the Security Council Resolution on Libya. New Yorker, 17 March 2011.
Tisdall S. Libya: Reaction: Britain and France Appear Ever More Isolated as World Opinion Turns Hostile: China, Russia, Germany, Brazil Voice Objections NATO Also Divided as Turkey Blocks Agreement. Guardian, 22 March 2011.
Germany Defends Cautious Approach to Libya, Denies Isolation. Deutsche Welle, 21 March 2011. URL: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,14926360,00.html
Merkel Cabinet Agrees AWACS for Afghanistan. Der Spiegel, 23 March 2011.
URL: http://www.spiegel.de/international/world/0,1518,752709,00.html
Paterson W. E. The Reluctant Hegemon: Germany Moves Centre Stage in the EU. Journal of Common Market Studies. 2011. N 49. P. 57–75.
Foreign Trade, 2010 – 2017. Statistisches Bundesamt. URL: https://www.destatis.de/SiteGlobals/
Dyson T. Condemned Forever to Becoming but Never to Being? The Weise Commission and German Military Isomorphism. German Politics. 2011. Vol. 20, N 4. P. 545–567.
Fischer Joins Criticism of German Security Council Abstention. Der Spiegel, 22 March 2011. URL: http://www.spiegel.de/international/germany/0,1518,752542,00.html
Wolf M. The Riddle of German Self-Interest. Financial Times, 30 May 2012.
Genscher H.-D. Rebuilding a House Divided. New York: Broadway Books, 1998. 592 p.
Germany Defends Cautious Approach to Libya, Denies Isolation. Deutsche Welle, 21 March 2011. URL: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,14926360,00.html
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).