Тенденції взаємодії влади та опозиції в Польщі в контексті процесів демократизації.

Автор(и)

  • V. V. Buslenko Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.1.1

Ключові слова:

Польща, влада, опозиція, політичні партії, соціальний капітал

Анотація

Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи щодо впливу взаємовідносин влади та опозиції на процеси демократизації. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в Польщі з’ясовано, що демократизація відбувається на фоні перманентного формування та збереження в політичному полі двох протилежних полюсів. Відхилення від демократії збільшує дистанцію між двома конкуруючими/конфліктуючими провладною та опозиційною партіями, що автоматично акумулює потенціал сили полюсу. Тому взаємовідносини між владою та опозицією набувають характеру сили стратифікації та вирівнювання, що дозволяє зменшити «дефіцит демократії» та привести політичну систему в стан рівноваги.

Збільшення дистанції між владою та опозицією супроводжується інспірацією в політичному дискурсі протилежних підходів до актуальних тем, які поширюються через соціальні мережі та дозволяють в довгостроковій перспективі поляризувати активну частину електорату та є одним з наслідків політичного абсентеїзму майже в половини іншої його частини. Це призводить фактично до правління меншості над більшістю, що потенційно загрожує кризою ліберальної демократії.

Аналіз розвитку соціального капіталу свідчить також про низький рівень довіри поляків до публічних інституцій в тому числі до владних, брак почуття спільноти, перевага індивідуальних відносин, брак спільних підходів до розвитку компетенцій. Однією з причин такого явища може слугувати інформатизація суспільства, яка робить ставку на індивідуалізмі. В процесі технологічного розвитку міжособистісні контакти стають все більш віртуальними і дрібнішими. Такі «мережеві відносини», незважаючи на їх необмежену кількість, позбавлені аспекту реальності. З іншої сторони, це дозволяє політичним партіям реалізовувати віртуальні проекти, оминаючи інституції громадянського суспільства (макрорівень), які виявилися неефективними, проникати на індивідуальний рівень (мікрорівень) та через комунікаційні канали конвертувати соціальний капітал в політичний та економічний. Така гра в віртуальну демократію має абсолютно протилежні для консолідації демократії наслідки, посилюючи асиметричність соціального сприйняття демократичних реформ, політичний абсентеїзм, індивідуалізм.

Посилання

Skrzypiński D., Solarz R. Włada ustawodawcza. System polityczny Rzeczypospolitej Polskiej / red. H. Lisicka. Wroclaw: Biuro doradztwa ekonomicznego, 2005. S. 213 – 225.

Sula P. Post-communist parties in Poland after 1989. Communist and Post-Communist Parties in Europe / ed. U. Backes, P. Moreau. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2008. P. 311–338.

Романюк А., Литвин В. Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Вишеградської групи та інших країн Центрально-Східної Європи. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 548 с.

Сула П. Політична опозиція в Польщі після 1989 р. Трансформація в Польщі і в Україні. Вибрані аспекти / ред. А. Антошевського, А. Колодій, К. Ковальчика; пер. Л. Гурська-Ковальчик. Вроцлав: Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2010. С. 571 – 583.

Сорокин П. Главные тенденции нашего времени. Москва: Директ-Медиа, 2007. 416 с.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / ред. А. Союмонов; пер. с англ. С. Сидоренко. Москва: Политиздат, 1992. 543 с.

Tyrała M. Konsolidacja demokracji w Polsce w latach 2006 – 2017. Studia Politicae Universitatis Silesiensis. 2019. T. 25, S. 67 – 81. URL: https://doi.org/ 10.31261/SPUS.2019.25.03 (дата звернення 11.01.2020).

BTI. Country Report. Poland. 2018. URL: https://www.bti-project.org/ en/reports/country-reports/detail/itc/ pol/ity/2018/itr/ecse/ (дата звернення 15.01.2020).

Corruption Perceptions Index / Transparency International. URL: https://www.transparency.org/ research/cpi/overview (дата звернення 15.01.2020).

How corruption weakens democracy / Transparency International. URL: https://www.transparency.org/ news/feature/cpi_2018_global_analysis (дата звернення 22.12.2019).

Strategia rozwoju kraju 2007 – 2015. Warszawa: MRR, 2006. 60 s. URL: http://pkpplewiatan.pl/upload/File/plik/Strategia_Rozwoju_Kraju.pdf (дата звернення 20.12.2019).

Czapiński J. Kapitał społeczny. Diagnoza społeczna 2007. Warunki i jakość życia Polaków. Raport / red. J. Czapiński, T. Pank. Warszawa: Rada Monitoringu Społecznego, 2007. S. 257 – 267. URL: http://www.diagnoza.com/pliki/ raporty/Diagnoza_raport_2007.pdf. (дата звернення 20.12.2019).

Żukowski T., Theiss M., Obywatele wśród krewnych i znajomych: stowarzyszeniowo-obywatelski kapitał społeczny i jego związki z kapitałem rodzinnym oraz sąsiedzko-towarzyskim. Życie po zmianie. Warunki życia i satysfakcje Polaków / red. K. Zagórski. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2009. s. 63 – 96.

Przewłocka J. Polskie organizacje pozarządowe 2012. Stowarzyszenie Klon/Jawor. Warszawa, 2013. URL: http://civicpedia.ngo.pl/files/ civicpe dia.pl/public/FaktyNGO_brosz1.pdf (дата звернення 02.12.2019).

Zaufanie w sferze prywatnej i publicznej a społeczeństwo obywatelskie. 2006. Komunikat nr. 3480 / CBOS. URL: https://www.cbos.pl/PL/ (дата звернення 02.12.2019).

European Social Survey 2010. URL: http://nesstar.ess.nsd.uib.no/ webview/index.jsp?v=2&submode=abstract &study=http%3A%2F%2F129.177.90.83%3A80%2Fobj%2FfStudy%2FESS5e03.4&mode=documentation&top=yes (дата звернення 03.12.2019).

Strategia rozwoju kapitału społecznego 2020. Komitet Stały Rady Ministrów. Warszawa, 2013. 90 s. URL: http://ks.mkidn.gov.pl/ media/download_ gallery/20130520SRKS_na_stronie_internetowej.pdf (дата звернення 02.12.2019).

Czapiłski J., Sułek A., Stan społeczełstwa obywatelskiego. Diagnoza społeczna 2011. Warunki i jakość życia Polaków. Raport. URL: http://analizy.mpips.gov.pl/ images/stories/publ_i_raporty/Raport_Glowny_2011_ pop_INTERNET.pdf (дата звернення: 08.06.2016).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси