Сучасні геополітичні концепції: висновки для України.

Автор(и)

  • L. A. Litvin Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.4.15

Ключові слова:

геополітика, геополітичні концепції, геостратегія

Анотація

Метою роботи є проаналізувати сучасні геополітичні концепції та визначити їх значення для України.

Підкреслено, що коректна реалізація здобутків геополітики як однієї з провідних наук двадцять першого століття надає змогу державам обирати свою зовнішньополітичну стратегію розвитку, захищати національні інтереси та розвиватися на міжнародній арені. В той же час наголошено, що сучасна геополітика являє собою складний комплекс подекуди неоднозначних і спірних проектів і прожектів. Часто геополітичні концепції сприяють функціонуванню виключно наддержав. Тому є важливим адекватний аналіз сучасних геополітичних концепцій і визначення можливості прийняття їх ідей до певного використання. Зроблено наголос, що актуальність даного дослідження обґрунтовується необхідністю оновити та зробити більш ефективною геополітичну стратегію України з використанням існуючих наукових здобутків і модернізаційним потенціалом держави.

Проаналізовані такі геополітичні концепції як концепції конвергенції, неомондіалізму, неоєвразійства, концепція «лінії горизонту» Ж. Атталі, футорологічна концепція катастроф К. Санторо, ідея орієнталізму Е. Саїда. Визначені їх специфічні особливості. Розглянуто поняття геоекономіки та окреслений геоекономічний просторовий підхід Ж. Атталі, зокрема, можливі геоекономічні простори в світі. Означені ймовірні сценарії катастроф за К. Санторо.

Зазначено, що як у концепції неомондіалізму, так і в концепції неоєвразійства Україні відведена роль не самостійного актора, а плацдарму для імперських амбіцій наддержав. Футуристичні ідеї є ефективними для прогнозування певних геополітичних процесів та можуть використовуватися для оновлення геополітичної стратегії, а концепцію орієнталізму українські науковці та державні й політичні діячі можуть використовувати для більш глибшого пізнання різних культур у міжнародних відносинах.

Зроблено висновок, що основними напрямками розвитку сучасних геополітичних концепцій є: глобалізаційний вимір, взаємозв’язок між усіма державами світу, розвиток ринкових відносин та лібералізм, збільшення кількості локальних війн, перерозподіл геополітичних точок впливу, переформатування міжнародних організацій. Підкреслено, що одним із основних аспектів у цьому контексті виступає збільшення могутності держав Тихоокеанського регіону, а також певних держав Сходу. Неоднозначною залишається геополітична роль країн Африканського континенту. Визначено, що для української держави наразі важливо позиціонувати себе сильною «серединною» державою; розвивати інформаційні технології; налагоджувати більш ефективні партнерські відносини з країнами Азії, Африки та Сходу; ще активніше брати участь у міжнародних заходах та затверджуватися як член міжнародних організацій; створювати свою геополітичну концепцію та стратегію; остаточно визначити геополітичну ідентичність. Підкреслено, що перспективами подальших досліджень є вивчення інших сучасних геополітичних концепцій, а також аналіз та прогнозування геополітичної картини світу та змін у розстановці центрів сили й ролі України в них.

Посилання

Геффернен М. Значення Європи. Географія та геополітика / М. Геффернен / [Пер. з англ.]. – К. : Дух і літера, 2011. – 464 с.

Гумилёв Л. Passionarium. Теория пассионарности и этногенеза. Этногенез и биосфера земли. Конец и вновь начало // Лев Николаевич Гумилёв. – М. : АСТ, 2016. – 936 с.

Дашевська О. В. Геополітичний статус держави: сутність, фактори та функції / О. В. Дашевська // Грані. – 2015. – № 9 (125). – С. 33–37.

Русанова М. Класична геополітика як наука, що сприяє створенню імперій: критичний зсув у дослідницький парадигмі геополітики / Марина Русанова // Гілея : науковий вісник. Збірник наукових праць. – 2013. – Вип. 74. – С. 400–402.

Ставицький А. Вплив сучасних геополітичних викликів на економічну безпеку держави / А. Ставицький // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2018. – № 4 (199). – С. 45–55.

Сучасні геополітичні теорії та школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://studies.in.ua/ru/geopolitika-seminary/1287-suchasn-geopoltichn-teoryi-ta-shkoli.html

Фукуяма, Ф. Конец истории и последний человек / Фрэнсис Фукуяма ; [Пер. с англ. М. Б. Левина]. – М. : АСТ, 2007. – 588 с.

Саїд В. Е. Орієнталізм / Едвард В. Саїд / [Пер. В. Шовкун). – К. : Основи, 2001. – 511 с.

Хитрич Г. Едвард Саїд, «Орієнталізм». Короткий аналіз першоджерела / Ганна Хитрич // Cultura Libera. – 2013. – 8 квітня [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://anculture.blogspot.com/2013/04/blog-post_6742.html

Attali J. Millennium: winners and losers in the coming world order / Jacques Attali. – New York : Random House, 1991. – 132 c.

The Global Risks Report 2018 13th Edition [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_GRR18_Report.pdf 17

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку