Методичні засади формального аналізу політичного дискурсу.

Анотація

У рамках статті досліджено питання можливості та доцільності застосування формального методу як основи дискурс-аналітичного дослідження. Визначено основні проблеми, що виникають на етапі підготовки та проведення такого роду дослідження. Сформульовано ряд необхідних вимог щодо джерел аналізу як в теоретико-методологічному так і в суто практичному вимірі. Запропоновано можливості відбору різного роду таких джерел із зазначення доцільності та відповідності поставленим завданням. Обґрунтовано застосування постструктуралістської теорії дискурсу Е. Лакло та Ш. Муфф в якості засадничої методологічної основи, в контексті необхідних теоретичних та практичних вимог застосовуваного методу. Сформовано та доповнено категоріальний апарат з огляду на задачі та способи емпіричного пошуку, до якого віднесено наступні категорії: «вузлова точка», «суб’єктна позиція», «ланцюг еквівалентності/відмінності». Наведено визначення складного та багатовимірного концепту «дискурс» з точки зору постструктрулалістської теорії, таким чином, дискурс представлений як відносно стабільна реляційна система значень, сформованих навколо вузлових точок, така, що визначає все, що може бути сказано та помислено в рамках функціонуючої структури. Окрім того наведено епістемологічні засади дослідження, базованого на даному підході. В рамках роботи, автором запропоновано шляхи елімінації суб’єкта пізнання, відповідно до позиції постструктуралістської теорії дискурсу. Визначено основні етапи формального аналізу політичного дискурсу: їх особливості, в контексті застосування до наявної методологічної бази. Окрім того, обґрунтовано необхідність створення алгоритму автоматичного виявлення структури артикуляційної практики із вказанням особливостей такого алгоритму та шляхів їх вирішення.