Російська мілітаризація Криму як загроза безпеці Європейського Союзу.

Анотація

У статі проаналізовано зростання військового потенціалу Росії в окупованому її Криму та Севастополі. Доведено, що російська мілітаризація призвела до багатократного збільшення кількості військових та техніки на півострові, який перетворюється на потужний військовий плацдарм. Росія дислокує в Криму протиракетні берегові системи, які повністю контролюють Чорне море, а також ешелоновані системи протиповітряної оборони, якими Москва повністю закрила небо над півостровом. Разом із обороною зброєю Росія нарощує присутність на півострові кораблів-носіїв ракет “Калібр” із дальністю польотів до 2500 кілометрів, що створює загрозу майже для всієї Європи. Створення можливостей для розміщення ядерної зброї на півострові радикально змінює безпекову ситуацію не тільки в Чорноморському регіоні, але й поза його межами.

Російська анексія Криму привернула увагу НАТО до Чорного моря та певним чином змінила політику Альянсу, який поступово переходить до стратегії стримування Росії. На тлі російської агресії східноєвропейські держави погодилися на розміщення американських систем протиракетної оборони. У межах НАТО проводиться збільшення військового контингенту у Східній Європі, створюються мобільні групи надшвидкого реагування та військово-морські, механізовані та авіаційні дивізіони Альянсу. Але в цілому політика блоку має обмежену кількість адекватних відповідей у разі подальшої агресії Росії, особливо щодо держав Чорноморського регіону, які, за виключенням Туреччини, не мають потужного флоту. Головною проблемою залишається відсутність військової стратегії Альянсу щодо регіону та складнощі із базуванням флоту НАТО в Чорному морі через обмеження тонажів та часу перебування згідно Конвенції Монтре.