До проблеми близькосхідного напряму в концепті зовнішньої політики України.

Анотація

З початку незалежності України було прийнято ряд важливих правових документів, які визначають і характеризують зовнішню політику України. Вони становлять основу досліджень вітчизняних науковців для обґрунтування векторів зовнішньої політики, прогнозування партнерства та союзництва України у міжнародних відносинах та в регіоні. Правові документи визначають стратегічні регіони інтересів України та пояснюють дії зовнішнього відомства, є орієнтиром для бізнесу і публічного сектору. В статті авторка аналізує основні правові документи, які є визначальними у формуванні зовнішньої політики України, її географічних напрямів, діяльності та особливостей, здійснює пошук близькосхідного вектору. Для аналізу концептів сучасної зовнішньої політики України та умов, в яких вони сформовані розглядаються дві основні складові. По-перше це політико-правова база, згідно якої визначені зовнішні пріоритети, принципи, напрями та політика Української держави. По-друге, це аналіз напрацювань та доробків українських науковців, фахівців зовнішньої політики, які формують сучасну політичну думку та аналізують перспективи України на міжнародній арені. Звертається увага на трактування зовнішніх напрямів у нормативно-правових документах, зокрема в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Постанові Верховної Ради України «Основні напрямки зовнішньої політики України», Законах України «Про основи національної безпеки України», «Про дипломатичну службу», «Про національну безпеку України». Окремо приділена увага встановленню дипломатичних відносин України та країн близькосхідного регіону, роботі дипломатичних служб. Авторка пропонує наукове осмислення зовнішніх напрямів, закладених у правових документах з початку проголошення незалежності до сучасності, пояснення євроінтеграційного курсу і особливостей української політики «багатовекторності». Також звертається увага на дослідження українських науковців щодо зовнішньої політики, її напрямів та попри міжцивілізаційний вибір, вигідне географічне та геополітичне розташування слабкі взаємини й нестачу знань про близькосхідний регіон.