Прямі вибори прем’єр-міністра як індикатор атипової парламентської системи правління в Державі Ізраїль (1996–2003).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.4.6Ключові слова:
система державного правління, парламентаризм, атиповий парламентаризм, виборча реформа, інститут прямих виборів прем’єр-міністра, фракціоналізація партійної системи, Держава ІзраїльАнотація
У рамках республіканської форми державного правління функціонують/функціонували такі парламентські системи державного правління, які формально і/чи фактично відрізняються/відрізнялися від традиційних/типових парламентських. При цьому, індикаторами розрізнення типових й атипових парламентських систем державного правління можуть бути вкрай варіативні чинники політичного процесу та міжінституційних відносин. У цьому зрізі метою статті є визначити чинники і наслідки виборчої реформи 1992 р., а також те, чи особливості інституту прямих виборів прем’єр-міністра зумовлювали атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. Теоретико-методологічною основою запропонованого дослідження обрано неоінституціоналізм і його варіативні типи й парадигми.
Проаналізовано особливості виборчої реформи 1992 р. Основними чинниками, які зумовили необхідність проведення виборчої реформи 1992 р., виділено такі: формування і склад уряду фактично перебував поза впливом виборців; народне невдоволення діяльністю великих партій; фрагментація та поляризація партійної системи; диспропорційна політична влада малих партій; зростання «потенціалу шантажу» з боку малих партій; багатопартійні уряди ускладнили процес прийняття рішень; часто виникали урядові кризи.
Визначено наслідки виборчої реформи 1992 р. Згідно з показниками індексу фракціоналізації партійних систем Рея, за результатами виборів 1996, 1999 рр. фракціоналізація партійної системи зросла. Партія чи блок, що висували кандидата на посаду прем’єр-міністра отримували значно нижчу підтримку, ніж сам кандидат. Це означало, що значна частина електорату розділяла свій вибір на прямих виборах прем’єр-міністра і на парламентських виборах, голосуючи за кандидата на посаду прем’єр-міністра від однієї партії, а на виборах до Кнесету – за іншу партію.
Доведено, що особливості інституту прямих виборів прем’єр-міністра зумовлювали атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр.
Посилання
Зазнаев О. Атипичные президентские и полупрезидентские системы / Олег Зазнаев // Ученые записки Казанского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки. – 2005. – Т. 147. – Кн. 1. – С. 54–69.
Литвин В. Концептуалізація і теоретична дистинкція понять «форма державного правління» та «система державного правління» у політичній науці / Віталій Литвин, Анатолій Романюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: Сер. 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – Вип. 20: збірник наукових праць. – С. 3–12.
Ханін В. Держава Ізраїль: політика і суспільство: навч. посібник / В. Ханін, А. Романюк, В. Чернін. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 372 с.
Bogdanor V. Israel Debates Reform / Vernon Bogdanor // Journal of Democracy. – 1993. – Vol. 4. – No. 1. – P. 66–78.
Diamond L. Israeli democracy under stress / Larry Diamond, Ehud Sprinzak. – Boulder: Lynne Rienner Publishers, 1993. – 385 p.
Döring H. Parliaments and governments database (ParlGov): Information on parties, elections and cabinets. Cabinets of Israel [Electronic resource] / Holger Döring, Philip Manow. – Mode of access: http://www.parlgov.org/explore/ISR/cabinet/.
Elgie R. A Fresh Look at Semipresidentialism: Variations on a Theme / Robert Elgie // Journal of Democracy. – 2005. – Vol. 16. – No. 3. – P. 98–112.
Hazan R. Presidentialized Parliamentarism: Electoral versus Political Presidentialization in Israel’s Parliamentary Democracy [Electronic resource] / Reuven Y. Hazan // Paper prepared for delivery at the ECPR 28th Joint Sessions of Workshops, Copenhagen, 14–19 April. – 2000. – Mode of access: https://ecpr.eu/Filestore/PaperProposal/05d9f5ea-2233-4936-ac01-8dc9ed216e38.pdf.
Hazan R. Presidential Parliamentarism: Direct Popular Election of the Prime Minister, Israel’s New Electoral and Political System / Reuven Y. Hazan // Electoral Studies. – 1996. – Vol. 15. – No. 1. – P. 21–37.
Mahler G. The forming of the Netanyahu government: Coalition-formation in a Quasi-parliamentary setting / Gregory S. Mahler // Israel Affairs. – 1997. – Vol. 3. – No. 3–4. – P. 3–27.
Nohlen D. Elections in Asia: A data handbook [Volume 1] / Dieter Nohlen, Florian Grotz, Christof Hartmann. – Oxford University Press, 2001. – 876 p.
Sezgin Y. The Implications of Direct Elections in Israel / Yüksel Sezgin // The Turkish Yearbook. – Ankara: Ankara University Press, 2000. – Vol. 30. – P. 67–105.
Stellman H. Electing a Prime Minister and a Parliament: The Israeli Election 1996 / Henri Stellman // Parliamentary Affairs. – 1996. – Vol. 49. – No. 4. – P. 648–660.
Susser B. The direct election of the prime minister: A balance sheet / Bernard Susser // Israel Affairs. – 1997. – Vol. 4. – No. 1. – P. 237–257.
