Еволюційні перспективи біополітичної аналітики.

Анотація

Основною метою є дослідження еволюційних перспектив біополітики як нового напрямку наукових досліджень в межах вітчизняної політичної науки. Біополітика – інноваційна дисципліна сучасного політичного дискурсу, яка пропонує своє бачення природи людини політичної і мотивів її поведінки. З’ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про пріоритетні напрямки досліджень цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх у вирішенні глобальних екологічних проблем, інші замислюються над стрімким розвитком біотехнологій і генної інженерії. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до еволюційних перспектив біополітики можна віднести чотири перспективні напрямки, які ми умовно назвали б «екологічний», «конфліктний», «біотехнологічний» та «глобалізаційний». Кожен з них відкриває нові горизонти для біополітичної аналітики і політичної науки в цілому. Так прихильники екологічного напрямку наполягають на інтеграції міжнародної спільноти навколо проблематики збереження біо-розмаїття. Дослідження в сфері біополітики сприятиме збільшенню поінформованості громадськості про кризу екосистеми та демографічний вибух. Дослідники етнонаціональних конфліктів говорять про їх біологічний фундамент за рахунок вродженого «механізму» розпізнавання «своїх» і «чужих», наполягають на необхідності «виховання» світовим співтовариством етнічної толерантності. Біополітики, що цікавляться проблематикою біотехнологій, говорять про те, що вони, за умови відсутності контролю з боку уряду, можуть стати не «панацеєю», а потенційною «загрозою» для людства. Четвертий напрямок покликаний проаналізувати вплив глобалізації на самопочутті людини, її місце в цьому процесі. При цьому аналізуються як нові моделі влади, так і новий формат міжнародних відносин, в центрі яких повинна бути людина, її життя та добробут.