Сприйняття західних лідерів анонімними українськими телеграм-каналами новин

Анотація

Стаття присвячена сентимент-аналізу текстів про західних політичних лідерів анонімними українськими телеграм-каналами новин у період з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до кінця 2024 року. Мета дослідження полягає в оцінці релевантності використання української бібліотеки на основі штучного інтелекту (Ukrainian Roberta base) для автоматичного визначення сентиментів у текстах. Матеріалом дослідження стали експортовані публікації найбільш популярних аннімних телеграм-каналів «Труха» та «Украина Сейчас» за вказаний період, з яких відібрано фрагменти, що містять згадки про західних лідерів (Джо Байден, Дональд Трамп, Олаф Шольц, Борис Джонсон, Ріші Сунак, Емануель Макрон). Методологія включала кількісний підрахунок згадок та застосування сентимент-аналізу для класифікації їх (позитивні, негативні, нейтральні). Аналіз здійснювався за допомогою моделі Ukrainian Roberta base, яка оцінює ймовірність належності тексту до певного сентименту. Результати показали переважання нейтральних згадок у обох каналах, проте «Труха Україна» виявилася більш емоційною, з вищим відсотком негативних та дуже негативних сентиментів порівняно з «Украина Сейчас». Найбільш негативні згадки стосувалися Дональда Трампа та Олафа Шольца (для «Украина Сейчас») і Емануеля Макрона (для «Трухи»). Водночас найбільш позитивні сентименти були зафіксовані щодо Бориса Джонсона («Украина Сейчас»), Ріші Сунака та Джо Байдена («Труха»). Важливим спостереженням стало те, що негативний сентимент часто виникав через наявність заперечних часток або слів із негативною конотацією, а не через реальне негативне ставлення медіа. Позитивні сентименти здебільшого формувалися завдяки цитатам політиків, що містили слова підтримки та емоджі. Тобто наявність позитивних чи негативних сентиментів не означає відповідного ставлення медіа. У висновках наголошено, що сентимент-аналіз на основі ШІ є релевантним для великих масивів даних, проте його результати слід інтерпретувати обережно, оскільки вони відображають лінгвістичні маркери, а не позицію медіа. Дослідження також виявило україноцентричність контенту телеграм-каналів: згадки про західних лідерів здебільшого пов’язані з їхньою підтримкою України або відмовою від неї. Отримані результати можуть бути корисними для подальших досліджень інформаційного впливу анонімних телеграм-каналів та оцінки ефективності інструментів автоматичного аналізу тональності в українському медіапросторі.