Вибіркова взаємодія як модель сучасних відносин між ЄС та КНР

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2026.2.24

Ключові слова:

вибіркова взаємодія; Європейський Союз; Китайська Народна Республіка; європейсько-китайські відносини; стратегічне суперництво; міжнародний порядок

Анотація

У статті досліджено модель вибіркової взаємодії як провідний формат сучасних відносин між Європейським Союзом та Китайською Народною Республікою в умовах трансформації глобального міжнародного порядку. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі ЄС і КНР як ключових економічних та політичних гравців світової системи, а також ускладненням характеру їхньої взаємодії, котра поєднує елементи співпраці, конкуренції та стратегічної обережності. Починаючи з установлення дипломатичних відносин у 1975 році та проголошення всеосяжного стратегічного партнерства у 2003 році, європейсько-китайські відносини зазнали суттєвої еволюції. Особливо помітною ця трансформація стала після 2019 року, коли Європейський Союз офіційно визначив Китай одночасно як партнера, економічного конкурента та системного суперника. На тлі геополітичної нестабільності, технологічних змін, кліматичних викликів і кризи традиційних моделей глобалізації відносини між ЄС та КНР набувають нового змісту, що потребує переосмислення на концептуальному рівні. У дослідженні використано системний, інституційний та порівняльний підходи, що дозволило розглянути відносини між ЄС та КНР як багатовимірний процес, у межах якого висока економічна взаємозалежність співіснує з політичними та ціннісними суперечностями. Джерельну базу дослідження становлять офіційні документи Європейського Союзу та Китаю, матеріали міжнародних організацій, статистичні дані, а також наукові публікації європейських і китайських дослідників. Обґрунтовано, що вибіркова взаємодія є відповіддю на неможливість повернення до моделі повноцінного стратегічного партнерства та водночас на небажання сторін переходити до відкритого конфронтаційного суперництва. Показано, що співпраця між ЄС і КНР зберігається насамперед у сферах торгівлі, кліматичної політики, глобального управління та наукових інновацій, тоді як у питаннях технологічної безпеки, прав людини та геополітики домінують стриманість і конкуренція. Зроблено висновок, що модель вибіркової взаємодії виконує стабілізуючу функцію в умовах зростаючої напруженості у міжнародній системі та може розглядатися як найбільш реалістичний сценарій розвитку відносин між ЄС і КНР у середньостроковій перспективі, оскільки дозволяє управляти суперечностями, підтримувати інституційний діалог і зберігати простір для прагматичної співпраці.

Посилання

Brinza A. EU–China relations: De-risking or de-coupling? The future of the EU strategy towards China. European Parliament Study. 2024. 55 p. URL: https://data.europa.eu/doi/10.2861/960931

China–EU international trade in goods statistics. Eurostat Statistics Explained. 2025. URL:https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/SEPDF/cache/55157.pdf

China’s EU policy paper. Ministry of Foreign Affairs of the People’s Republic of China. 2003. [in Chinese]. [中国对欧盟全面战略伙伴关系的政策文件. 中华人民共和国外交部]. URL: https://www.gov.cn/gongbao/content/2003/content_62478.htm.

China’s policy paper on the European Union: Deepening the comprehensive strategic partnership based on mutual benefit. Ministry of Foreign Affairs of the People’s Republic of China. 2014. [in Chinese]. [中国对欧盟政策文件:深化互利共赢的中欧全面战略伙伴关系. 中华人民共和国外交部]. URL: https://www.mfa.gov.cn/web/zyxw/201404/t20140402_327132.shtml .

Feng Yiran. Driving forces, challenges, and prospects of China–EU relations. Contemporary World. 2025. P. 69–75. [in Chinese]. [冯怡然. 中欧关系的发展动力、挑战及前景. 《当代世界》]. URL: https://kns.cnki.net/kcms2/article/abstract?v=esvOG1ozB-ikGi1sAE5eyn2MmAnWzMQu_ra15FGdNaS3sS5eH9pcLRsbV-ZpmlC68w-SkdqYYLu0Cj5b3Rl_W-ucNmOc9V1OtDEUZO02S544CH6Tg9dfNBpaDgvRIwixkxm-BAfvsmLn-VTWJG0DyHOtm6XHxOTP6alvsC_Cvp8S1-DKQvEeRw==&uniplatform=NZKPT&language=CHS]

Feng Zhongping. (2023). European integration, strategic autonomy, and China–EU relations. China–CEE Institute. №5. P. 1–12. [in English].

Hennessy A. (2023). The impact of Russia’s war against Ukraine on Sino-European relations. Journal of European Integration. Vol. 42, Is. 3. P. 559–575. URL: https://doi.org/10.1080/07036337.2023.2201497

Liu Hongxia. (2011). An analysis of China–EU climate cooperation mechanisms. Shanghai Normal University. 78 p. [in Chinese]. [刘洪霞. 中国与欧盟气候合作机制探析. 上海师范大学. 2011. 78页]. URL:https://kns.cnki.net/kcms2/article/abstract?v=esvOG1ozB-j1f_oVvC_ZZ5EVZ3c8xHISDhoPRQZwIEgaICNFpcay8O1y9G2KgV0XewtjEcbQO8h4jmM08rUtIL0O68vNCsx7-aQLU3G6iGb9IECm9fmbLGWt5-_Clto-go4R3cXx6FFFozEx1jfdaJaeXlY9JohIi29x2DnHZJkk7epTM6Vv9g==&uniplatform=NZKPT&language=CHS

Shevchenko O. (2024). China’s climate policy in the age of global climate change. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. P. 28–34. URL: https://intern.bulletin.knu.ua/uk/article/view/3112

Shi Jinfang, Yan Yu, Yin Shi. (2025). Characteristics and impact of China–EU digital cooperation. China Prices. №10. P. 83–88 [in Chinese]. [施锦芳, 闫宇, 尹诗. 中欧数字合作的特征及影响研究. 《中国物价》. 2025. №10. P. 83–88.] URL: https://kns.cnki.net/kcms2/article/abstract?v=esvOG1ozB-juqKRPGQpHI1Q-m9udEk8G5XM9mtBcR1Ez55Fn6T5pIIrLsHuRQqXjMD1yXbJdbFn0tpZf3aZFWCU3fw1QBqXRFYNEdHRZBKHIOr880k2svSYG8imby_pXjho_baG9iBhX3fxoWE7fb3lTcj6W3aia13FPfhhtUFGmSMjYWEF4IQ==&uniplatform=NZKPT&language=CHS]

Trofymchuk, A. P. (2016). Perspektyvy pryiednannia Ukrainy do proektu “Odyn poias, odyn shliakh” [Prospects for Ukraine’s accession to the “One Belt, One Road” project]. International Relations. Seriia “Economic Sciences”. URL: https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/3060-11225-1-PB.pdf

Xing Li. (2021). China–EU relations at a crossroads: “Systemic Rivalry” or “Strategic Partnership”? China–EU Relations in a New Era of Global Transformation. P. 1–18.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-16

Як цитувати

[1]
Ботун , Ч. і Яремчук , І. 2026. Вибіркова взаємодія як модель сучасних відносин між ЄС та КНР. Політичне життя. (Трав 2026), 212-217. DOI:https://doi.org/10.31558/2519-2949.2026.2.24.

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку