Друга адміністрація Д. Трампа та країни Центрально-Східної Європи: традиційні патрон-клієнтарні відносини в новому геополітичному контексті (частина І)

Анотація

У статті висвітлено процес формування та особливості зовнішньополітичного курсу США щодо регіону Центрально-Східної Європи у 2025 – першій половині 2026 рр. р. в умовах приходу до влади другої адміністрації Д. Трампа. Визначено, що країни регіону, як і в цілому Європа, не потрапили до переліку зовнішньополітичних пріоритетів нової адміністрації США, однак американська увага до регіону збереглася, що значною мірою було зумовлено спробами Д. Трампа домогтися врегулювання російсько-української війни, а також комерційними інтересами Вашингтону. Перша частина дослідження присвячена Польщі та країнам Балтії. Адміністрація Д. Трампа традиційно сприймала країни ЦСЄ як своїх сателітів, а тому будувала з ними відносини на основі моделі патрон-клієнт. Цьому сприяли значна асиметрія у ресурсах і геополітичному впливі між США та цими країнами та їх залежність від американських гарантій безпеки. Використовуючи невизначеність щодо планів скорочення американської військової присутності та підтримки як інструмент тиску, Вашингтон висунув східноєвропейським урядам чотири ключові патрональні вимоги – закупати американські озброєння, скраплений газ і ядерні технології, нарощувати оборонні витрати та обмежити економічні зв’язки з Китаєм. Своєю чергою, уряди країн ЦСЄ, за виключенням Угорщини, майже одразу зайняли конформістську позицію та намагалися задобрити Вашингтон різними економічними преференціями та проєктами у стратегічних сферах. З’ясовано, що основу порядку денного відносин США з країнами ЦСЄ з приходом до влади другої адміністрації Д. Трампа склали питання та проєкти співпраці у сферах оборони та енергетики, а також війна в Україні, а основна увага США у регіоні приділялася Польщі. Також у цей період у американській політиці у регіоні значну роль отримав ідеологічний чинник, що проявився у відкритій підтримці новою адміністрацією США ультраправих і правоконсервативних сил у країнах ЦСЄ, особливо під час виборчих кампаній.