Комунікативні стратегії політичних еліт України в умовах гібридної війни: типологія та моделі реалізації
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2026.2.15Ключові слова:
політичні комунікації, комунікативні стратегії, політичні еліти, Україна, соціальні медіа, дезінформація, стратегічні комунікації, політичний PRАнотація
Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформації комунікативних стратегій політичних еліт України в умовах повномасштабної збройної агресії та ескалації гібридних загроз у період 2024–2026 років. Метою статті є визначення основних комунікативних стратегій політичних еліт сучасної України, їх типологізація та оцінка ефективності в контексті інформаційної безпеки та суспільної довіри. Актуальність теми зумовлена критичною необхідністю формування стійких моделей взаємодії влади та суспільства для збереження національної єдності, забезпечення легітимності державних інститутів та нейтралізації ворожих інформаційно-психологічних операцій (ІПСО). Методологічну основу роботи становлять системний та інституційний підходи, а також методи контент-аналізу цифрового контенту політичних лідерів і кейс-стаді знакових комунікаційних кампаній. У ході дослідження здійснено типологізацію комунікативних стратегій, у межах якої виокремлено та охарактеризовано чотири домінантні типи: мобілізаційну (спрямовану на консолідацію), інструментальну (орієнтовану на політичний PR), оборонну (контрдезінформаційну) та цифрову (платформно-орієнтовану). Особливу увагу приділено трансформації публічної сфери під впливом цифровізації та ролі соціальних медіа (Telegram, Facebook, TikTok) як основного поля політичної взаємодії. У межах дослідження розроблено структурно-рівневу модель реалізації комунікацій, яка охоплює стратегічний (державний), операційний (відомчий), тактичний (регіональний) та цифровий (платформний) рівні. Доведено, що критичним чинником ефективності комунікації є рівень суспільної довіри, який напряму залежить від прозорості влади та здатності до переходу від реактивного до проактивного інформування. На основі аналізу кейсів 2024–2025 років запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації комунікативної діяльності, зокрема через інтеграцію медіаграмотності в публічний дискурс та впровадження етичних кодексів політичної комунікації.
Посилання
Базик Р. Р. Роль соціальних медіа як інструменту поширення пропаганди та їх вплив на політичну активність суспільства. Політикус. 2024. Вип. 4. С. 16–23. URL: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-4.2
Горбик Р., Дуцик Д., Шалайський С. Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах повномасштабної війни : аналітичний звіт. Київ : ГО «Український інститут медіа та комунікації», 2023. 66 с. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27798
Гоцур О. Соціальні мережі і політичний PR в українських та закордонних виборчих кампаніях. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістика. 2021. № 2(2). С. 53–57. URL: https://doi.org/10.23939/sjs2021.02.053
Гривнак Б., Лопушинський І., Сапіжак І. Дезінформація як загроза національній безпеці України в умовах неоголошеної російсько-української війни. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія: Екологія. Публічне управління та адміністрування. 2024. № 1(5). С. 53–63. URL: https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-1.07
Гусєва Н. Ю., Філіпенко Л. В., Герасимович В. А. Політична комунікація в епоху цифрових технологій: можливості та ризики для демократії. Політикус. 2024. Вип. 5. С. 24–30. URL: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-5.4
Кравець А. Ю. Роль соціальних мереж у політичному процесі: позитивні та негативні наслідки. Політичне життя. 2024. № 4. С. 55–60. URL: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.4.7
Науменко О. М. Застосування технологій політичного маркетингу в Україні (на прикладі виборчих кампаній). Політикус. 2022. Вип. 5. С. 48–54. URL: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-5.7
Шаповалова А. М. Сучасний PR: від теорії і практики до політичних комунікацій та цифрових трансформацій : монографія. Київ : КНУТД, 2026. 220 с. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/32825/1/2026_Монографія_%20А.%20М.%20Шаповалова.pdf
Izhutova I. V. Ukrainian Strategic Communications and the Russia-Ukraine War. Наука і оборона. 2023. № 2. С. 46–51. URL: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2023-22-2-46-51
