Пʼяте та шосте розширення ЄС: уроки для країн Асоційованого тріо

Анотація

Протягом усього періоду взаємовідносин між державами Асоційованого тріо та Європейським Союзом існувало доволі багато проблемних питань, як у політичній площині, так і в економічній. Наявність цих перешкод не дозволяла Україні, Молдові та Грузії так само впевнено рухатись до набуття членства в ЄС, як це вдалося постсоціалістичним країнам Центральної та Східної Європи у 1990-ті та 2000-ні роки. Саме ці держави були основними в межах п’ятого і шостого розширення ЄС, що відбулися у 2004 та 2007 роках відповідно. Проте їхню історію євроінтеграційного поступу теж не можна назвати безболісною, оскільки на їхньому шляху до ЄС існувало достатньо багато перешкод, які було доволі складно вирішити. Саме наявність великої кількості проблемних питань, які цим державам необхідно було вирішити перед своїм приєднанням до складу Європейського Союзу, і була однією з головних причин достатньої тривалості за часом євроінтеграційного поступу країн Центральної та Східної Європи. Ці проблемні аспекти багато в чому були ідентичні тим, які, як в минулому, так і зараз, виникають на євроінтеграційному шляху держав Асоційованого тріо. У статті аналізується схожість викликів, що стояли на порядку денному країн Центральної та Східної Європи у 1990-ті та 2000-ні роки під час їхнього руху до членства в ЄС, та того, з якими проблемами стикаються Україна, Молдова і Грузія під час впровадження ними необхідних для вступу до ЄС реформ та рекомендацій від Європейської комісії. За результатами дослідження було визначено позитивний та негативний досвід історії європейської інтеграції постсоціалістичних держав з блоку п’ятого та шостого розширення Європейського Союзу для вироблення рекомендацій з метою прискорення євроінтеграційного поступу держав Асоційованого тріо та мінімізації проблемних питань на цьому шляху.