Соціокультурні аспекти повоєнної відбудови на прикладі досвіду Боснії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.4.6

Ключові слова:

Боснія і Герцеговина, повоєнна відбудова, постконфліктне врегулювання, міжнародне втручання, культурна теорія, соціальна солідарність, політична культура, Дейтонська мирна угода

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз соціально-культурних та інституційних параметрів постконфліктного розвитку Боснії і Герцеговини в умовах міжнародного втручання після підписання Дейтонської мирної угоди. Метою дослідження є виявлення взаємозв’язку між конфігурацією домінуючих форм соціальної солідарності, специфікою політичної культури боснійського суспільства та еволюцією стратегій міжнародної спільноти у процесі миробудівництва й державотворення. Теоретико-методологічну основу становить культурна теорія (grid–group), яка дозволяє інтерпретувати політичну поведінку місцевих еліт і населення, а також інструментарій зовнішніх акторів через призму ієрархічних, фаталістичних, егалітарних та індивідуалістичних моделей соціальної солідарності. Показано, що на ранньому етапі постдейтонського процесу «соціальна карта» Боснії визначалася переважанням ієрархічно-фаталістичних установок, відтворенням етнонаціональної мобілізації та збереженням високої конфліктності, що обмежувало ефективність міжнародно імплементованих політик. Обґрунтовано, що початкові егалітарно-індивідуалістичні підходи міжнародного врегулювання (консенсусні механізми, переговори, економічна обумовленість і логіка «раціонального вибору») виявилися соціально-культурно нежиттєздатними, спричинивши повторювані інституційні провали й перехід до більш жорсткої моделі управління. Встановлено, що запровадження Боннських повноважень означало зміщення ролі Управління Високого представника в бік ієрархічної регулятивно-примусової парадигми та формування практик «контрольованої/охоронної демократії». Зроблено висновок, що, попри досягнення окремих короткострокових результатів у сфері інституційного будівництва та стабілізації управління, міжнародне втручання водночас консерваціювало залежність політичної системи від зовнішнього контролю, посилило фаталістичні настанови та не забезпечило глибинної трансформації політичної культури й сталого внутрішнього балансування соціокультурного простору.

Посилання

Поплюйко А. М. Повоєнне відновлення економіки України: досвід країн, на території яких відбувалися військові дії. Ефективна економіка. 2023. № 3. URL: https://nayka.com.ua/index.php/ee/article/view/1285/1295

Шульц С.Л., Луцків О.М., Шульц Е.П. Стратегічні пріоритети економічної політики повоєнних країн Балканського регіону. Економіка та право. 2023. No 4. С.57-67. URL: https://doi.org/10.15407/econlaw.2023.04.057

Sahovic, D. (2007). Socio-cultural viability of international intervention in war-torn societies: A case study of Bosnia Herzegovina (Doctoral dissertation, Statsvetenskap).

Pupavac, V. (2006). Reconstructing post-conflict cultures: a case study of Bosnia. Post-conflict cultures: rituals of representation, 133-150.

Eastmond, M. (2010). Beyond reconciliation: Social reconstruction after the Bosnian war. Stichting Focaal.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-05

Як цитувати

[1]
Дубель , М.В. 2026. Соціокультурні аспекти повоєнної відбудови на прикладі досвіду Боснії. Політичне життя. (Січ 2026), 39-45. DOI:https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.4.6.

Номер

Розділ

Публічна політика і державне управління в умовах війни