Політико-правові основи людського виміру національної безпеки України: стратегії виживання та протидії когнітивним загрозам

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз політико-правових основ людського виміру національної безпеки України в умовах повномасштабної війни, який розглядається через призму двох взаємопов'язаних компонентів: фізичного виживання нації та її когнітивної стійкості. Обґрунтовано, що сучасна гібридна війна ведеться не лише за території, а й за людей – їхню фізичну присутність, демографічний потенціал, свідомість та волю до спротиву. Метою дослідження є визначення ключових загроз у людському вимірі безпеки та аналіз ефективності державних стратегій, спрямованих на їх нейтралізацію. Методологія дослідження поєднує концептуальний аналіз теорій людської безпеки та когнітивної війни, статистичний аналіз демографічних та міграційних даних, а також контент-аналіз стратегічних документів та інформаційних кампаній. У статті детально проаналізовано загрози фізичному виживанню нації, зокрема демографічну кризу, спричинену безпрецедентною міграцією, падінням народжуваності та воєнними втратами, а також кризу людського капіталу через «відтік мізків» та погіршення здоров'я населення. Розглянуто державні політики, спрямовані на подолання цих викликів, зокрема підтримку ВПО та програми повернення біженців. Окрему увагу приділено аналізу когнітивних загроз як елементу цілеспрямованої війни проти української ідентичності та суспільної згуртованості. Досліджено основні наративи російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) та українські стратегії протидії, включаючи діяльність Центру протидії дезінформації та розвиток медіаграмотності. Ключовим елементом статті є аналіз взаємозв'язку між фізичним та когнітивним вимірами: показано, як дезінформація впливає на міграційні рішення та психологічний стан громадян, і як, у свою чергу, соціально-економічні труднощі підвищують вразливість до ворожої пропаганди. Зроблено висновок про нагальну потребу в розробці та імплементації інтегрованої державної стратегії людської безпеки, яка б синхронізувала демографічні, соціальні, освітні та інформаційні політики для забезпечення довгострокової стійкості та виживання української нації.