Українофобство російського царизму та його політичні наслідки

Анотація

В статті аналізуються витоки російського українофобства. Розкрито концепції: Москва – Третій Рим, Київ – Другий Єрусалим. Обґрунтовуються історичні чинники, що обумовлювали необхідність Москви контролювати Київ для підтримання шовіністичних ідеологічних міфологем про політичну і духовну спадкоємність Москви від ключових політичних і духовних центрів: Риму, Константинополя Єрусалиму і Києва. Останній розглядався не лише спадкоємцем Єрусалиму, а й стольним градом Русі, що трактувався Кремлем матір’ю міст руських, а сама Русь колискою слов’янських «братніх» народів. Досліджено фальсифікацію Кремлем історичних фактів. Створення міфів про штучне роз’єднання єдиного українського і російського народу до середини XVII ст. Перетворення Росією Переяславської Ради, що була звичайною угодою гетьмана Б. Хмельницького з московським царем у реалізацію багатовікової мрії двох народів до возз’єднання. З’ясовано причини постійного наступу царизму на автономні права українського народу, знищення його політичного устрою, економічного укладу, мови, культури, закріпачення місцевого населення. Прагнення уніфікувати і привести в українських землях у відповідність до російських норм існування. Розкрито спроби українського народу, особливо його провідної верстви козацтва чинити опір політиці асиміляції українського народу та значення останнього в процесах перетворення московського царства в Російську імперію. Досліджено культурну складову російського і українського народів. Доведено високий рівень освіченості українців їх орієнтацію на латинізовану західноєвропейську культуру. Розкрито освітню відсталість російського народу і позитивний вплив представників української культури на російську. Проаналізовано постійне прагнення Кремля стерти з історичної пам’яті українського народу його історичне минуле. Придушення національно-визвольного українського руху на території іноземних держав. Систематична заборона української мови. Штучне нав’язування українцям термінів малороси, новороси та заборона термінів Україна, українці. Нав’язування міфу про діалектизм російської мови на прикладі так званої малоросійської говірки і нищення російським царизмом українського національного руху на західноукраїнських землях в роки Першої світової війни.
Зазначено, що саме ігнорування українського національного питання стало однією з причин російських революцій в роки царизму. Українофобство російського царизму не дозволило реалізувати надумані міфологеми і знищити український народ, але значною мірою обумовило загибель імперії.