Питання державної влади в дискурсі класичного лібералізму

Анотація

Метою статті стало виявлення специфічних особливостей у висвітленні проблематики державної влади у ключових теоріях фундаторів класичного лібералізму (Дж. Локк, Ш-Л. Монтеск’є, А. Сміт та ін.) У методологічному плані стаття зорієнтована на використання досліджень з різних напрямків політико-ідеологічного знання. Сукупність загальнонаукових та спеціальних методів політичної науки стала методологічною основою статті, що забезпечило комплексний підхід до проблеми виявлення специфіки висвітлення проблематики державної влади у базових теоріях фундаторів класичного лібералізму. Методологічним підходом, застосованим для аналізу ідеї державної влади у базових теоріях фундаторів дискурсу класичного лібералізму, став інтерналістський варіант історичного підходу (Ст. Тулмін). Констатовано, що проблематика природних прав людини (на життя, на свободу і на власність) стала основою дискурсу класичного лібералізму: постулювалася рівність усіх людей від народження, обґрунтовувалася невідчужуваність природних прав (ніхто не може ні позбавляти людей цих прав, ні розпоряджатися ними). У концепціях фундаторів дискурсу класичного лібералізму акценти переважно були сфокусовані на ідеї важливості проблематики державної влади, на ідеї необхідності існування такого інституту як держава. Існування держави обґрунтовувалося необхідністю захисту та збереження природних прав людини. Втім, хоча держава й покликана захищати приватне життя індивіда та свободу його дій (в рамках закону), вважалося, що слід обмежити об’єм та сфери її діяльності, встановлюючи межі поширення державної влади (кредо невтручання «laissez faire»). Встановлення таких меж передбачає договірний характер відносин між державною владою та індивідом, що виключає всілякі форми патерналізму.