Інформаційна агресія російської федерації: виклики та подолання
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.1.16Ключові слова:
інформаційна агресія; Україна; Російська Федерація; гуманітарна політика; протистояння викликам; пропаганда; дезінформаціяАнотація
Стаття досліджує гуманітарну політику України як важливий фактор, що впливає на інформаційну агресію з боку Російської Федерації. Описуються основні принципи, цілі та стратегії гуманітарної політики, які використовуються Україною для підтримки своєї національної ідентичності, розвитку культури і освіти, захисту прав людини та забезпечення гуманітарної допомоги.
Звертається увага на те, як Україна використовує гуманітарні засоби і комунікаційні стратегії для формування і утвердження свого власного дискурсу щодо російської агресії, а також для контр-дії з пропагандистськими діями Росії.
Аналізуються різні аспекти використання інформаційних ресурсів, соціальних медіа та інших онлайн-платформ як інструментів у гуманітарній політиці України. Досліджуються сильні та слабкі сторони цих інструментів з метою визначення оптимальних шляхів їх ефективного використання для протистояння російській інформаційній агресії.
Сьогоднішньою реальністю стають інформаційна та гібридна війна, у ході яких виникають тенденції, що несуть небезпеку існуванню не лише суспільних відносин, державі та цілому світу. Відповідно, інформаційна безпека в умовах сучасного світу займає пріоритетне місце серед інших загроз. І саме за допомогою прогресивного розвитку гуманітарної сфери в державній політиці можна вирішити різного роду загрози спрямовані проти людини, держави і світу.
Висновки статті дають зрозуміти, що гуманітарна політика України грає важливу роль у контексті інформаційної агресії Російської Федерації та рекомендуються подальші дії щодо розвитку стратегій гуманітарної дипломатії та комунікаційних засобів України для ефективного впливу на сприйняття міжнародної спільноти реальних положень російської агресії, з метою забезпечення безпеки та відродження українського національної суверенітету.
Посилання
Бачення України: реформування та відновлення соціально-гуманітарної сфери у перспективі 2030 року. UAReform. URL: https://uareforms.org/reforms/Vision-of-Ukraine-2030
Булан Є. А., Панін І. Г. Європейський Союз та інформаційні впливи російської федерації. Донецький національний університет Національний університет у Вінниці, Україна. 2020. с. 31-34. URL: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/8411/8410
Гуманітарна політика в Україні: виклики та перспективи (Біла книга) : аналіт. доп. / [Сінайко О. О. (кер. авт. кол.), Тищенко Ю. А., Каплан Ю. Б., Михайлова О. Ю., Валевський О. Л. та ін.] ; за заг. ред. Ю. Б. Каплан, Ю.А. Тищенко. Київ : НІСД, 2020. 126 с.
Зубченко С. Сучасні наукові підходи до аналізу гуманітарної політики в Україні. Стратегічні пріоритети. №1. 2010. – С.103-106.
Управління соціальним і гуманітарним розвитком: навчальний посібник. К: НАДУ. 2008. 290 с.
Gavin, J. Disinformation in the Russia-Ukraine war. Vision of Humanity. URL: https://www.visionofhumanity.org/information-and-misinformation-in-the-russia-ukraine-war
OECD. Disinformation and Russia’s war of aggression against Ukraine – OECD. URL: https:// www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/disinformation-and-russia-s-war-of-aggression-againstukraine-37186bde/