Феномен історичної пам’яті в політичних процесах сучасної Іспанії

Анотація

У статті йдеться про явище історичної пам’яті в теоретичному та прикладному сенсі. Наголошується на тому, що історична пам’ять є важливим засобом формування нації, національної ідентичності та національної свідомості. Вказується, що оцінка минулого – це дуже крихкий конструкт, який вибудовується у зіткненні політичних та корпоративних інтересів, ідеологічних настанов, що її спотворення чи ігнорування приводить до ескалації пам’яттєвих воєн та поглиблення розколотості суспільного простору. Доводиться, що солідарне уявлення про минуле своєї держави є життєдайною основою для згуртування народу на шляху розв’язання проблем, які постають перед державою. Історична пам’ять встановлює не тільки причинний зв’язок від минулого до майбутнього через сучасне, але й впливає на оціночні характеристики минувшини, і на ретроспективне бачення нашого сьогодення.
Автор аналізує ставлення до минулого, його оцінку, на прикладі Іспанії, яка пережила у ХХ столітті, окрім всього іншого, тривалу й кропролитну громадянську війну та майже 40-річний авторитарний режим. Зазначається, що іспанський варіант переходу від авторитарного режиму до демократії є взірцевим. Головним підмурком іспанського демократичного транзиту стала домовленість провідних політичних сил про національне примирення і відмову на час транзиту від своїх ідеологічних уподобань та гасел. 30 років діяла ця домовленість. Лише прихід до влади Іспанської соціалістичної робітничої партії дав поштовх поверненню до переоцінки історичного минулого. У статті здійснено аналіз Закону про демократичну пам’ять, ухваленого соціалістичним урядом, його вкрай ідеологічне спрямування, виклики та загрози для суспільної стабільності.