Конструктивне розв’язання конфліктів: форми, стратегії і способи вирішення

Анотація

У статті автором здійснено спробу концептуалізувати основні форми завершення конфлікту, серед яких виділені основні: розв’язання, врегулювання, загасання, усунення, переростання в інший конфлікт. Автором визначено, що розв’язання конфлікту – це спільна діяльність його учасників, спрямована на припинення протидії і вирішення проблеми, яка привела до зіткнення. Варіант завершення конфлікту розглядається автором статті як результат боротьби з погляду стану сторін і їхнє відношення до об’єкта конфлікту. Встановлено, що критерієм конструктивного розв’язання конфлікту є рівень розв’язання протиріччя, що лежить в основі конфлікту, і перемога в ньому правого опонента. Автор наголошує на тому, що більшість умов і факторів успішного розв’язання конфліктів носить психологічний характер, тому що відображає особливості поведінки і взаємодії опонентів. Доведено, що розв’язання конфлікту є багатоступінчастим процесом, що містить у собі аналіз і оцінку ситуації, вибір способу розв’язання конфлікту, формування плану дій, його реалізацію, оцінку ефективності своїх дій.
Автор зазначає, що принципове значення для того, яким способом завершиться конфлікт, має вибір опонентом стратегії виходу з нього. При завершенні конфлікту не завжди розв’язується протиріччя, що лежить у його основі. Для досягнення компромісу може бути рекомендована техніка відкритої розмови. Автором встановлено, що безпосереднє розв’язання конфлікту є процесом, що включає аналіз і оцінку ситуації, вибір способу розв’язання конфлікту, формування операціонального складу дій, реалізацію плану і (чи) його корекцію, оцінку ефективності дій. Основними стратегіями розв’язання конфлікту є суперництво, співробітництво, компроміс, пристосування і відхід від вирішення проблеми.