Румунія як субрегіональний провайдер безпеки у Східній Європі

Анотація

Поточний стан європейської безпеки виводить на перший план низку класичних для міжнародних відносин понять та їх характеристик, зокрема таких як військово-політичний потенціал держави, регіональний баланс сил міждержавних союзів, питання про гарантів та гарантії регіональної безпеки. У цьому відношенні основним геополітичним ареалом воєнних загроз європейській безпеці сьогодні виступає субрегіон Східної Європи або Чорноморський регіон, а головним суб’єктом проектування таких загроз ‒ Російська Федерація. Виходячи з окресленої у загальному вигляді проблеми, метою пропонованої статті є вивчення поточного військово-дипломатичного потенціалу Румунії з огляду на доведення автором відповідності останньої статусу постачальника безпеки у субрегіоні Східної Європи чи безпосередньо в Чорноморському регіоні. Автор спирається на неореалістичну парадигму трактування зовнішньої і безпекової політики держави, позначаючи останню в концептуальному плані саме як «постачальника» або «провайдера безпеки». У методичному плані наукова розвідка ґрунтується на структурно- функціональному підході, відповідно до якого увага автора приділяється формалізованим (НАТО і ЄС) структурам багатостороннього співробітництва у галузі регіональної безпеки, а також якості забезпечення окремо виділених функцій держави (Румунії) як безпосереднього провайдера безпеки. Автор доводить відповідність Румунії статусу держави, що є провайдером безпеки у регіоні Східної Європи чи безпосередньо Чорноморському регіоні. У практичному плані Румунія задіяна в усіх без виключення умовних функціональних проекціях, що спрямованні на забезпечення регіональної безпеки як у військовому, так і у цивільному вимірах. Серед них особливо успішними наразі потрібно виділяти напрям військової дипломатії, а також спроможність держави до розгортання оперативних сил реагування, повноцінну участь у військових та цивільних місіях за кордоном.