Публічна дипломатія як тренд у сучасних політичних відносинах: процеси трансформації
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.4.14Ключові слова:
публічна дипломатія; дипломатичні відносини; цифрова дипломатія; трансформаційні процесиАнотація
Актуальність дослідження зумовлена низкою факторів, зокрема: вагомою роллю технологічного компонента у межах функціонування концепції цифрової дипломатії, збільшенням інформаційних потоків, включенням комунікації дипломатичної сфери у глобальний контекст мовленнєвої взаємодії, використанням нових каналів та інструментів комунікації у галузі міжнародних відносин. Тому у науковій статті розглянуто традиційний концепт «публічна дипломатія» та її роль у сучасних політичних відносинах. Відстежено процес трансформації публічної дипломатії через сучасні інформаційно-комунікаційні технології, що змінює звичний концепт поняття «публічна дипломатія». Проаналізовано риси: спільні та відмінні традиційної дипломатії та нової публічної дипломатії, а також роль ІКТ у сучасних міжнародних відносинах.
Мета дослідження − проаналізувати шлях трансформації традиційної дипломатії, визначити сутність, зміст, джерела, особливості, недоліки та тенденції розвитку сучасної цифрової дипломатії як актуального інструменту реалізації зовнішньополітичних цілей.
Об’єктом дослідження є трансформація традиційної дипломатії. Предметом дослідження є суть та специфіка цифровізації дипломатії як інструменту зовнішньої політики.
Методи дослідження. У статті використано комплекс загальних і спеціальних методів:
метод концептуального аналізу у визначенні поняттєвого апарату концепту «публічна дипломатія»; функціонального аналізу у розгляді функцій, які виконує публічна дипломатія у сучасних міжнародних відносинах; описовий та компаративний методи, які дозволили глибше зрозуміти механізми публічної дипломатії.
Результати і висновки. Сучасна традиційна дипломатія пройшла важливий етап трансформації. Завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям традиційна публічна дипломатія функціонує як цифрова дипломатія.
Посилання
Berridge, G. (2010). Diplomacy Theory and Practice. 272 c. (in English)
Cull, N. (2013). The Long Road to Public Diplomacy 2.0: The Internet in U.S. Public Diplomacy. [online]. URL: https://ash.harvard.edu/files/cull.pdf. (in English)
Cull, N. Public diplomacy before gullion: the evolution of a phrase. [online]. URL: https://uscpublicdiplomacy.org/blog/public-diplomacy-gullion-evolution-phrase. (in English)
Der Derian, J. (1992). Antidiplomacy. 208 p. (in English)
Diplomacy. Zeepedia. [online]. URL: http://www.zeepedia.com/read.php?diplomacy_how_diplomacy_ functions_traditional_versus_modern_diplomacy_i nternational_relations_ir&b=100&c=10. (in English)
Glassman, J. (2008). Public Diplomacy 2.0: A New Approach to Global Engagement. 2008. [online]. URL: https://2001-2009.state.gov/r/us/2008/112605.htm. (in English)
Hoffman, A. (1968). International Communication and the New Diplomacy. 206 p. (in English)
Nye, J. (1990). Bound To Lead: The Changing Nature Of American Power. 307 p. (in English)
Nye, J. (2004). Soft Power: The Means To Success In World Politics. (in English)
Taylor, P. (2008). Routledge Handbook of Public Diplomacy. 404 p. (in English)
The American president with a laudable desire. Times. 1856. № 6. (in English)
The Functions of Diplomacy. (2011). [online]. URL: https://www.e-ir.info/2011/07/20/the-functions-
of-diplomacy. (in English)
Tuch, H. (1990). Communicating with the World: U. S. Public Diplomacy Overseas. 224 p. (in English)
Глебов Г. И. Современные международные отношения. Киев. 2010. 98 с. (in Russian)
Сеидов В. Г. От традиционной дипломатии к публичной дипломатии. Киев. 2002. (in Russian)
Стратегія публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України 2021 – 2025. 2021. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/% /public-diplomacy-strategy.pdf. (in Ukrainian).
