Динаміка генералізованої довіри і волонтерство в Україні після Революції Гідності.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.16Ключові слова:
Революція Гідності, довіра, мораль, генералізована довіра, волонтерство, цінностіАнотація
У статті досліджуються проблема поширення узагальненої довіри в українському суспільстві як основи його солідарності та формування соціального капіталу, впровадження ефективної комунікації між громадянами і владою, суб’єктами влади, різними прошарками соціуму. В ході аналізу використовуються результати моніторингу Інституту соціології НАН України за 2014- 2017 рр. На їх основі доводиться, що саме новітній волонтерський рух, який почав набирати сили з часів Євромайдану, Революції Гідності та початку військових дій на сході нашої країни, став чинником формування у суспільстві клімату довіри. Завдяки йому вона виявила себе як моральна цінність і віра у те, що її заслуговують особисто незнайомі люди, оскільки поділяють з нами фундаментальні моральні приписи і не прагнуть нас обдурити.
При цьому волонтери усвідомлювали, що довіра за визначенням пов’язана з ризиком. Відповідно, і для них питання полягало в тому, як навчатися свідомо йти на нього у тих ситуаціях, де це необхідно. Долаючи як власні, так і суспільні перестороги, волонтерський рух продемонстрував загальнолюдські, громадянські, міжособистісні та особистісні моральні якості. Мотивом діяльності переважної більшості його представників поставала не матеріальна вигода, а моральний обов’язок, що породжувало повагу і довіру до них. А отже активність волонтерів слугувала прикладом для інших, що спонукало людей приєднуватись до волонтерського руху, впливала на формування громадянської свідомості та небайдужості. Вона ж сприяла помітному зростанню в суспільстві протягом останніх років міжособистісної довіри, яка у 2016 р. складала 56,2%.
Аналіз соціального портрету тих, хто в сьогоднішніх умовах в Україні вважає можливою довіру до інших громадян, показує підвищення шансів завдяки досвіду волонтерства 2014-2017 рр. на зростання довіри до держави. Він же доводить, що передумовою подальшого розвитку руху і поширення довірчих практик є збереження здатності йти на свідомий ризик, долаючи страх втратити щось через можливий обман.
Посилання
Sztopmka P. Trust: A Sociological Theory / P. Sztopmka. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – 226 p.
Putnam R. D. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community / R. D. Putnam. – N.Y. : Simon and Shuster, 2000. – 345 p.
Тітаренко О. М. Форми існування соціального капіталу: дослідження науковців / О. М. Тітаренко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2015. – № 2. – Т. 2. – С. 201-205.
Див.: Білич І. О. Мімікрія волонтерського руху в Україні / І. О. Білич // Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія: Соціологія і політичні науки. – 2013 – Т.18. – Вип. 2 – Част. 2. – С. 156-163.
Нікітіна Т. Надія та віра без відповідальності, або Соціологічна діагностика українського суспільства / Т. Нікітіна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dt.ua/SOCIUM/ nadiya-ta-vira-bez-vidpovidalnostiabo-sociologichna-diagnostika-ukrayinskogo-suspilstva-286321 _.html
Кокорський В. Ф., Кокорська О. І. Генералізована довіра як моральна цінність в системі вартостей українського суспільства / В. Ф. Кокорський, О. І. Кокорська // Політичне життя. – 2016. – № 1-2. – С. 97-101; Кокорський В. Ф., Кокорська О. І. Генералізована довіра як моральна цінність в працях західних науковців / В. Ф. Кокорський, О. І. Кокорська // Травневі студії: історія, політологія, міжнародні відносин. Всеукраїнська наукова інтернет-конференція, присвячена 25-річчю незалежності України, 20 травня 2016 р. – Вінниця: Друк, 2016. – С. 78-80.
Олейнік А. Українці можуть об'єднатися для допомоги Армії. Але щоб створити ОСББ – довіри не вистачає / А. Олейнік. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/ 73376/Ukrajinci_mozhut_ objednatysa_dla_dopomogy_Armiji_Ale
Жужа Л. Моральні аспекти волонтерського руху на підтримку АТО / Л. Жужа // European political and law discourse. – 2015. – Vol. 2. – Issue 2. – Р. 210-215.
Мартинюк І., Соболєва Н. Формування довіри як передумова інтеграції суспільства: довірчі відносини в сучасному українському соціумі / І. Мартинюк, Н. Соболєва // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2016. – С. 150-166.
Степаненко В. Громадянське суспільство: соціально-структурні аспекти / В. Степаненко // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2016. – С. 78-86.
Мандебура О. Волонтерський рух в Україні як нова форма взаємодії влади і громадянського суспільства / О. Мандебура. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ipiend.gov.ua/?mid=12&action=article_ detail&article_id=8
Черниш Н. Вплив довіри та довірчих відносин на становлення новітнього соціального інституту волонтерства у сучасній Україні / Н. Черниш // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2016. – №2. – С.26-38.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).