Проблема медіа-імперіалізму в сучасних умовах.
Ключові слова:
світова політика, міжнародні інформаційні відносини, засоби масової комунікації, медіа-імперіалізм, культурний імперіалізм, цифровий розрив, ЮНЕСКОАнотація
У статті розглядається явище медіа-імперіалізму, яке характеризувало стан глобальних масових комунікацій у пост-колоніальний період. Зокрема, розглядається входження концепту медіа-імперіалізму у політичний та академічний дискурс, показується, як із трансформацією глобальної системи комунікацій відбувалося переосмислення цього явища. Доводиться, що на сьогоднішній день ключові проблеми, що характеризували медіа-імперіалізм, або втратили свою гостроту, або є такими, що можуть бути розглянуті як в цілому позитивні, хоч і неминучі, атрибути глобалізації. На прикладі стратегічних документів ЮНЕСКО показуються сучасні імперативи світової політики у сфері мас-медіа.Посилання
Records of the General Conference. Seventeenth Session. Paris, 17 October to 21 November 1972. Volume 1: Resolutions, Recommendations [Електронний ресурс] // UNESDOC. – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0011/001140/114044E.pdf
Декларация об основных принципах, касающихся вклада средств массовой информации в укрепление мира и международного взаимопонимания, в развитие прав человека и в борьбу против расизма и апартеида и подстрекательства к войне [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_393
Records of the General Conference. Twenty-first Session Belgrade, 23 September to 28 October 1980. Volume 1: Resolutions [Електронний ресурс] // UNESCO. – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0011/001140/114029E.pdf
Sparks C. Development, Globalization and the Mass Media / Colin Sparks. – London: SAGE Publications, 2007. – 258 p.
Соціологія: словник термінів і понять. – К.: Кондор, 2006. – 372 с.
Morris N. Cultural Imperialism Theories / Nancy Morris // The International Encyclopedia of Communication / ed. by Wolfgang Donsbach. — Oxford: Blackwell Publishing, 2008. – P. 1101-1103.
Kraidy M. M. Globalization of culture through the media / Marwan M. Kraidy // Encyclopedia of Communication and Information. Volume 2 / Ed. by Jorge Reina Schement. – N.Y.: Macmillan Reference USA, 2002. — P. 359–363.
O’Sullivan T. Key Concepts in Communication and Cultural Studies / Tim O’Sullivan, John Hartley, Danny Saunders, Martin Montgomery, John Fiske. – 2nd edition. – London: Routledge, 1994. – 367 p.
Інформація Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі про роботу із забезпечення дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі у 2014 році [Електронний ресурс] // Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. – Режим доступу: http://www.moral.gov.ua/upload/1-27-11-14.pdf
McQuail D. McQuail′s Mass Communication Theory / Denis McQuail. – 6th edition. – London: SAGE Publications, 2010. – 621 p.
ЮНЕСКО. Среднесрочная стратегия (2014-2021 гг). 37 C/4 [Електронний ресурс] // UNESDOC. – 2014. – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002278/227860r.pdf
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).