Категорія «колабораціонізм» як багатокомпонентний наратив в умовах війни

Автор(и)

  • О. М. Чальцева Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.2.9

Ключові слова:

колабораціонізм; колабораційний уряд; колабораційна діяльність; колаборант; окупаційна влада

Анотація

Колабораціонізм як наратив в умовах війни був і залишається багатогранним і суперечливим явищем. З одного боку – це провина і зрада, а з іншого боку – це вимушений крок та умова виживання населення на окупованих територіях. В науковій літературі в різні часи на основі історичного досвіду колабораціонізму в державах, які були окуповані, виокремлюють його види і аналізують, через призму політичної доцільності, різноманітні прояви співпраці з окупантами.
Зацікавленість науковців темою колабораціонізму в першу чергу була пов’язана з другою світовою війною, коли він набув масового характеру в окупованих нацистською Німеччиною країнах західної, північної і східної Європи. Після другої світової війни, в європейській і радянській історіографії категорія «колабораціонізм» набула негативного смислу і більшою мірою політичного навантаження та емоційного забарвлення, що відбилось на її змістовному наповненні. Наукові рефлексії навколо терміну «колабораціонізм» були переважно пов’язані з наступними критеріями: прив’язкою до суб’єктності цього феномену: індивідуальний і колективний; характером співпраці; національною, релігійною, ідеологічною приналежністю; економічними, соціально-історичними умовами. Особливою рисою колабораціонізму в кожній державі було також те, що ідеологічна складова була присутня в абсолютно всіх окупованих системах, різниця була лише в характері домінування.
Звільнення окупованих територій поставило наступну проблему, яким чином змістовну характеристику колабораціонізму інсталювати в нормативно-правову систему з відповідним режимом. Європейська і радянська юриспруденція формулювали свої національні системи покарань за колабораційну діяльність, керуючись логікою принципів режимного середовища.

Посилання

Гончаренко О.Проблеми інституційного визначення терміна колабораціонізму, його видів та ознак у сучасній вітчизняній історіографії // Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал. Вип.1(23).2019.С. 5-25.

Горобець В. Співпраця з ворогом як вимушена модель поведінки та стратегія виживання// Військовоісторичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал.Вип. 3 (21) / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України. К., 2018. С 56-74.

Грицак Я. Нариси історії України: формування модерної української нації XIX–XX ст. Київ.1996. 360 с.

Дзьобак В. Порівняльна характеристика колаборації населення Росії й України в роки радянсько-німецької війни. Сторінки воєнної історії України. 2008. No 11. С. 253 – 254.

Закон Украіни про колабораційну діяльність зі змінами. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text

Письменний Є. Колабораціонізм як суспільно-політичне явищев сучасній Україні (кримінальноправові аспекти): наук. нарис Сєвєродонецьк : Румянцева Г. В., 2020. 120 с.

Потильчак О. Економічний колабораціонізм в Україні в роки нацистської окупації (1941–1944): причини і прояви К.: УДПУ ім. М.П. Драгоманова, 1997. 29 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-21

Номер

Розділ

Наукові рефлексії війни