Інформаційний вимір політичних конфліктів: теоретичні підходи та практичне втілення
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.2.6Ключові слова:
політична інформація; інформаційна дія; інформаційний конфлікт; пропаганда; війнаАнотація
У статті здійснено спробу концептуалізації визначення природи політичної інформації, яка включає в себе дані про діяльність політичних партій, інституцій, організацій, політичних лідерів; дані, що використовуються при виробленні та прийнятті політичних рішень; дані, які мали прямий чи опосередкований вплив на політичну поведінку мас. Були окреслені основні складові (змістовна і представницька), властивості інформації (здатність впливати на психіку, значимість (повнота), достовірність, цілісність, актуальність), а також визначено класифікацію інформації в соціальних системах за призначенням (масова, групова, індивідуальна). Авторами визначено, що у соціальнополітичному аспекті спотворена інформація – це інформація, яка, під впливом певних засобів, зазнала викривлення і трансформації інформаційних потоків шляхом якісних змін, внаслідок яких вона починає негативно впливати на функціонування політичної системи суспільства. Визначено основні різновиди спотвореної інформації у порівнянні з її антиподами – «протилежними полюсами» інформації, необхідної для нормального функціонування конкретних структурних елементів політичної системи суспільства.
У статті систематизовано види інформаційної дії, серед яких виокремлені інформаційна пропаганда, інформаційна агресія та інформаційна війна. Визначено цілі, завдання, ознаки видів інформаційної дії. Автори зазначають, що інформаційна війна є невід’ємною складовою політичних відносин та основним інструментом політичного примусу і досягнення політичних цілей. Зазначено, що саме інформаційна війна є тим фактором, що може помітно змінити спрямованість політичних процесів і призвести до зміщення центрів внутрішньополітичного чи зовнішньополітичного впливу.
Авторами наголошено на тому, що інформаційну війну як інструмент сьогодні використовують держави – інформаційні інвестори, які намагаються контролювати глобальний інформаційний простір.
Посилання
Boulding K. National images and international systems. Journal of conflict resolution. 1959. № 3. P. 120-131.
Deutsch K. The Nerves of Government: Models of Political Communication and Control. New York : The Free Press of Glencoe, 1966. 316 р.
Маркс К. Капитал. Київ : «Видавничий союз Андронум», 2021. 960 с.
Tilly Charles. The Politics of Collective Violence. Cambridge University Press, 2014. URL: https://www.cambridge.org/core/books/politics-of-collective-violence/12FF386A493CDB99418033CA2A234D05
Dahrendorf, Ralf. Life chances: Approaches to Social and Political Theory. London: Weidenfeld and Nicolson, 1979. 181 p.
Coser A. Lewis. Conflict and Consensus. London: Free Pr, 1984. 436 p.
Webster Frank Theories of the Information Society (International Library of Sociology) 4th Edition. London : Routledge, 2014. 416 p.
Примуш М.В., Клюжев О.В. Політична Конфліктологія: теорія і практика: навч. посіб. Донецьк, 2011. 144 с.
Осмоловська А.О. Політика формування іміджу України в інформаційному просторі закордонних держав після 2014 р. : дис. … д-ра філ. : 052 «Політологія». Вінниця, 2021. 252 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).