Інформаційний вимір політичних конфліктів: теоретичні підходи та практичне втілення

Автор(и)

  • М. В. Примуш Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • А. О. Осмоловська Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.2.6

Ключові слова:

політична інформація; інформаційна дія; інформаційний конфлікт; пропаганда; війна

Анотація

У статті здійснено спробу концептуалізації визначення природи політичної інформації, яка включає в себе дані про діяльність політичних партій, інституцій, організацій, політичних лідерів; дані, що використовуються при виробленні та прийнятті політичних рішень; дані, які мали прямий чи опосередкований вплив на політичну поведінку мас. Були окреслені основні складові (змістовна і представницька), властивості інформації (здатність впливати на психіку, значимість (повнота), достовірність, цілісність, актуальність), а також визначено класифікацію інформації в соціальних системах за призначенням (масова, групова, індивідуальна). Авторами визначено, що у соціальнополітичному аспекті спотворена інформація – це інформація, яка, під впливом певних засобів, зазнала викривлення і трансформації інформаційних потоків шляхом якісних змін, внаслідок яких вона починає негативно впливати на функціонування політичної системи суспільства. Визначено основні різновиди спотвореної інформації у порівнянні з її антиподами – «протилежними полюсами» інформації, необхідної для нормального функціонування конкретних структурних елементів політичної системи суспільства.
У статті систематизовано види інформаційної дії, серед яких виокремлені інформаційна пропаганда, інформаційна агресія та інформаційна війна. Визначено цілі, завдання, ознаки видів інформаційної дії. Автори зазначають, що інформаційна війна є невід’ємною складовою політичних відносин та основним інструментом політичного примусу і досягнення політичних цілей. Зазначено, що саме інформаційна війна є тим фактором, що може помітно змінити спрямованість політичних процесів і призвести до зміщення центрів внутрішньополітичного чи зовнішньополітичного впливу.
Авторами наголошено на тому, що інформаційну війну як інструмент сьогодні використовують держави – інформаційні інвестори, які намагаються контролювати глобальний інформаційний простір.

Посилання

Boulding K. National images and international systems. Journal of conflict resolution. 1959. № 3. P. 120-131.

Deutsch K. The Nerves of Government: Models of Political Communication and Control. New York : The Free Press of Glencoe, 1966. 316 р.

Маркс К. Капитал. Київ : «Видавничий союз Андронум», 2021. 960 с.

Tilly Charles. The Politics of Collective Violence. Cambridge University Press, 2014. URL: https://www.cambridge.org/core/books/politics-of-collective-violence/12FF386A493CDB99418033CA2A234D05

Dahrendorf, Ralf. Life chances: Approaches to Social and Political Theory. London: Weidenfeld and Nicolson, 1979. 181 p.

Coser A. Lewis. Conflict and Consensus. London: Free Pr, 1984. 436 p.

Webster Frank Theories of the Information Society (International Library of Sociology) 4th Edition. London : Routledge, 2014. 416 p.

Примуш М.В., Клюжев О.В. Політична Конфліктологія: теорія і практика: навч. посіб. Донецьк, 2011. 144 с.

Осмоловська А.О. Політика формування іміджу України в інформаційному просторі закордонних держав після 2014 р. : дис. … д-ра філ. : 052 «Політологія». Вінниця, 2021. 252 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-21

Номер

Розділ

Наукові рефлексії війни