Socio-engineering Potential of Sociology of Social Problems

Authors

  • M. V. Prymush Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • V. V. Kryvoshein Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.2.5

Keywords:

social engineering; social problem; sociology of social problems; paradigm of research of social problems; new type of sociality

Abstract

Modern social processes are accompanied by deepening social problems, dysfunction of the management system at the micro, macro and meso levels, encourage the scientific community to respond more quickly and comprehensively to societal challenges. These circumstances require the use of social engineering tools to solve pressing social problems.
The aim of the article is to reveal the socio-engineering potential of the sociology of social problems as a special sociological theory.
It is proved that in its applied intention the sociology of social problems coincides with the subject area of social engineering, which is considered as a type, direction of activity, the main purpose of which is to regulate social relations between different social groups, solve social problems, ensure effective implementation of social reserves etc. based on the application of results and recommendations of sociological research, development of social projects, social technologies. It is determined that within the framework of sociological analysis two paradigms of research of social problems were formed: objectivist (based on the ideas of positivism and functionalism) and subjectivist or interpretive (based on symbolic interactionism and constructionism), but at the present stage of sociology of social problems lost their significance. Therefore, today a new approach to the consideration of social problems is being formed, which is based on the postulates of the new sociality, taking into account "post-social" transformations. It was found that in solving current social problems it is advisable to use the whole arsenal of social engineering tools, understood from the theoretical and methodological point of view of the sociology of social problems.
It is noted that a promising direction for determining the socio-engineering potential of sociology of social problems is to adapt the provisions of sociological theories of social problems to changes that occur under the influence of the transformation of modern society – from industrial society through a transitional form of risk society to post-industrial (information) society.

References

Бондаренко І. С. Теорія соціоінженерного розвитку в контексті аналізу комунікаційних технологій. Держава та регіони. Сер.: Соціальні комунікації. 2017. № 2 (30). С. 9-14.

Дергачов Є. В. Правове регулювання діяльності окремих категорій соціальних інженерів та їхній правовий статус. Публічне управління та адміністрування. 2015. № 1. С. 60-68.

Мельниченко А. А. Соціальна інженерія як фактор забезпечення стійкого розвитку соціальних систем. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2012. № 1. С. 73-78.

Никифоренко А. Р., Никифоренко Н. О. Соціальна інженерія як напрям у пострадянській соціології: проблеми становлення і розвитку. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2009. С. 95-99.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: в 2 т. Т. 1. / пер. з англ. О. Коваленка. К.: Основи, 1994. 444 с.

Почепцов Г. Г. Соціальний інжиніринг: соціо- і психотехніки управління великими масами людей. К.: Альтерпрес, 2010. 254 с.

Різун В. Соціальні комунікації як інженерне вчення, або соціальні комунікації в системі соціального інжинірингу (соціальної інженерії). Комунікація. 2012. № 2. С. 8-18.

Суименко Е. И. Социальная инженерия: к вопросу в научном статусе. Соціологічна наука і освіта в Україні. 2000. Вип. 1. С. 82-97.

Тєлєгіна К. А. Електоральна соціологія як особлива соціоінженерна діяльність: функції та дослідницькі методи. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2011. Вип. 5. С. 24-32.

Холод О. М. Соціально-комунікаційний інжиніринг як методологія дослідження соціальних комунікацій. Світ соціальних комунікацій. 2012. Т. 8. С. 7-12.

Ячний А. М. Епістемологія соціальної інженерії. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер.: Соціологія. 2010. № 3. С. 233-239.

Knorr Cetina K. Sociality with Objects. Social Relations in Postsocial Knowledge Societies. Theory, Culture and Society. 1997. Vol. 14, № 4. November. P. 1-30.

Merton R. K., Nisbet R. A. Contemporary Social Problems. 2nd edition. New York: Harcourt Brace & World, Inc., 1966. XIII, 847 p.

Popper K. Conjectures and Refutations: The Growth of Scientific Knowledge. London: Routledge, 1963. 412 p.

Published

2021-07-10

Issue

Section

Політичні інститути та процеси