Становлення інституту політичної відповідальності в контексті суспільних та особистих інтересів в період незалежності України

Анотація

Проведення дослідження динаміки становлення політичної відповідальності в контексті особистих та суспільних інтересів, перш за все, поєднується з розумінням зміни акцентів в взаємній відповідальності органів публічної влади, політичних партій, інститутів громадянського суспільства, громадян та відгуку у вигляді рівня суспільної довіри, громадської активності, протестних суспільних настроїв та рівня задоволення життям в залежності від проведення вказаних змін та впровадження державних реформ. З метою з’ясування ступеню ефективності політичної відповідальності першочерговому дослідженню підлягають динаміка своєчасності її прояву та вивчення суспільної реакції за вищевказаними критеріями.
Встановлено, що в залежності від зміщення державно-управлінських акцентів в бік парламентсько-президентської чи президентсько-парламентської форми правління в Україні, змінювалися й інструменти, процедура та розподіл політичної відповідальності та, як наслідок, підзвітність та підпорядкованість суб’єктів політичної системи. Вказані «зміщення акцентів», першочергово, були обґрунтовані вимогами політичної ситуації всередині країни, суспільними настроями, декларуванням різних векторів розвитку внутрішньої та зовнішньої політики та прийняттям за основу ставлення міжнародних організацій до внутрішніх подій та рішень.
Вивчення особливостей становлення політичної відповідальності в період незалежності України, надало змогу встановити п’ять періодів зміни інструментального апарату політичної відповідальності, які напряму пов’язані із зміною форми державного правління.
В результаті проведеного дослідження були виокремленні два раніше не вказаних в науковій літературі види політичної відповідальності – зміна форми державного правління, як політична відповідальність попередньої влади, люстрацію як інструмент політичної відповідальності державних службовців.