Причини та джерела сепаратизму в Джамму та Кашмірі

Анотація

Індійське суспільство відрізняється надзвичайним етнічним, конфесійним, кастовим та соціальним різноманіттям. Етнічні групи, що населяють країну, різняться за розмірами, рівнями економічного розвитку та національної ідентичності, ступенем консолідації та автономії. Крім того, етнічна ситуація в Індії ускладнюється релігійним фактором. Приблизно 85% населення Індії належить до індуїстської спільноти, решта – громади меншин (мусульмани, християни різних конфесій, сикхи, буддисти, джайни). До того ж, як політична єдність, сучасна Індія була створена штучно, в результаті завоювання Британії. Тому почуття політичної нації виникло по факту, а не в природному процесі національної консолідації країни.

Не дивно, що через таку неоднорідність населення Індія за роки незалежності стикалася з багатьма конфліктними ситуаціями, спричиненими невдоволенням своїм становищем з боку різних етнічних, соціальних та релігійних груп, а також суперечностями між їхніми інтересами. Такі протести меншин, а також конфлікти на етнічній та релігійній основі завжди представляють загрозу політичній стабільності, а іноді – й територіальній цілісності країни. У зв'язку з цим рухи, що переслідують сепаратистські цілі, становлять особливу небезпеку для єдності індійської держави. Деякі з них (наприклад, рух за створення незалежного "Дравідістану" на півдні Індії) були дозволені в рамках федеральної системи шляхом створення так званих "мовних штатів" після територіальної реорганізації в 1956 р. Але навіть зараз сепаратистські рухи різної інтенсивності все ще діють в різних частинах Індії. Центральна та регіональна влада країни докладає великих зусиль у боротьбі з сепаратизмом. Для цього вони використовують увесь наявний арсенал засобів і методів: від варіантів придушення сепаратистів військовою силою до мирних переговорів та розгляду можливості політичного врегулювання проблеми.