Перспективи української національно-визвольної революції у працях наступників С. Бандери

Анотація

В статті розглянуто перспективи української національно-визвольної революції, представлені у працях С. Ленкавського, Я. Стецька, які були ідеологічними та політичними наступниками С. Бандери. Дослідження проведено через призму аналізу їх творчої спадщини, націленої на вивчення революційно-визвольних питань. Встановлено, що творчість цих авторів віддзеркалює їх погляди на український революційно-визвольний рух за знищення російської (радянської) імперії. Розглянуто теоретичні праці С. Ленкавського, встановлено, що у питанні державотворення автор дотримується позиції недопущення створення інших форм, аніж самостійна, суверенна держава, аргументуючи це тим, що всі інші форми державності можуть стати загрозою для народу та країни в розрізі поглинання більш сильними, які переслідують власні цілі та інтереси на міжнародній арені. Відмічено, що теоретичні праці Я. Стецька пов’язані як із його загальною роботою над забезпеченням методологічної, організаційної основи визвольного руху, так і з створенням концептуальних засад руху, який він очолював з 1946 по 1986 рр. Доведено, що обидва ідеологи дотримувались думки, що створення української незалежної, соборної держави можливе лише за умов, якщо основний революційно-визвольний потенціал буде представлений власними силами українців. Визначено, що автори продовжують позиції С. Бандери щодо необхідності боротьби не просто з радянським режимом, а з російською імперською системою, яка в ХХ ст. представлена у формі СРСР під керівництвом КДБ. Відзначено, що проаналізовані твори авторів дозволяють розглядати стан українського національно-визвольного руху, аналогічних рухів поневолених народів, геополітичну картину світу з об’єктивної комплексної точки зору. Констатується, що їх творчість має не тільки цінність з точки зору політичного та геополітичного аналізу, але й вирізняється ґрунтовною історичною оцінкою досліджуваних процесів.