Емоційність політичної взаємодії (за матеріалами цифрових дискурсів України та РФ)

Анотація

У дослідженні здійснено компаративний аналіз українського та російського неофіційних цифрових дискурсів за показниками інтенсивності політичної взаємодії та емоційності. Матеріалом для дослідження стали видання «Українська правда» та «Лента.ру». Період дослідження: 2005-2019 роки. Показники вираховувалися із допомогою комп’ютерних програм, написаних мовою Python. Зафіксовано різницю між обидвома дискурсами, особливо у період із 2005-2013 років. За показником інтенсивності політичної взаємодії – із більшими значеннями в Україні (із 1,4 до 0,9) і значно меншими в РФ (на рівні 0,41-0,47). У 2014-2015 роках в Україні показник інтенсивності знизився до 0,86-0,88, а в РФ спостерігалося незначне зростання, що пов’язуємо зі зміною інформаційної політики російського видання за часів «гібридної» війни. Загальна тенденція в українському політичному дискурсі – до спадання інтенсивності політичної взаємодії, що пов’язуємо із низкою факторів, у тому числі, із цифровізацією неофіційного масмедійного дискурсу. Ще одну відмінність між обидвома дискурсами знайдено за показником емоційності. Високі показники (0,35-0,42) в Україні у 2005-2013 роках та низькі в Росії (0,19-0,22). При цьому знаходимо позитивну кореляцію між показником інтенсивності політичної взаємодії та емоційністю в Україні та не знаходимо такої в Росії, що свідчить про те, що політична взаємодія в РФ не передбачає емоційності. Після 2014 років показники емоційності наближаються один до одного (в Україні – спадає, в РФ – зростає). Ще одна відмінність між дискурсами обидвох країн – в емоційності повідомлень про політичних акторів (перших осіб держав). Тут, аналогічно, до 2013 знаходимо значну відмінність (із високою емоційністю повідомлень про Ющенка та Януковича (хоча в останньому випадку – спостерігаємо поступове спадання показника)). У часи Порошенка продовжуємо фіксувати низькі показники, тим не менш, у 2019 році спостерігаємо найвищий показник за параметром. У РФ найменш емоційним є період Медведєва, що додатково свідчить про імітативний характер зміни влади в цій країні, а з 2014 року спостерігаємо зростання показника. Таким чином, показники емоційності та інтенсивності політичної взаємодії на початковому етапі цифровізації є важливими для того, щоб відрізнити авторитарний (російський) та перехідний (український) режими.