Забезпечення національної безпеки в контексті участі України в діяльності міжнародних організацій.

Анотація

У статті розглянуто можливості та наявний інструментарій міжнародних організацій щодо сприяння забезпеченню національної безпеки України в умовах трансформації системи міжнародних відносин, спричиненої переглядом окремими державами світу основоположних норм міжнародного права.

У публікації проаналізовано підходи до взаємодії з міжнародними організаціями в питаннях національної безпеки, які знайшли відображення у нормативно-правовій базі України: покладання на сприяння міжнародних організацій та блоків в питаннях гарантування суверенітету та територіальної цілісності держави; відсутність розроблених чітких та послідовних механізмів взаємодії з міжнародними організаціями для досягнення цілей із забезпечення національної безпеки; відсутність розуміння дійсних, а не декларативних, можливостей міжнародних організацій щодо забезпечення національної безпеки держав-членів та партнерів.

З метою подолання зазначених проблемних аспектів покладання частини зобов’язань із забезпечення національної безпеки на міжнародні організації, визначено ключові напрями взаємодії органів державної влади України із окремими міжнародними структурами, які із застосуванням невоєнних засобів мають можливість сприяти забезпеченню національної безпеки України в існуючих умовах трансформації системи міжнародних відносин.

Зроблено висновок про те, що існують передумови для включення механізмів міжнародних організацій до системи забезпечення національної безпеки України за наступними напрямами: інформаційний, військово-цивільний та економічний.

З огляду на прогнозоване збереження суттєвої ролі міжнародних організацій у питаннях кризового врегулювання та гарантування миру, вважається за доцільне розробити послідовний алгоритм взаємодії органів державної влади України з міжнародними організаціями за напрямами, які сприятимуть забезпеченню національної безпеки України.