Світові практики впровадження децентралізації та їх досвід для України.

Анотація

У статті досліджено особливості проведення децентралізації в державах Європи. За основу дослідження обрано практичні кейси реформи децентралізації влади Польщі та Франції, вивчено їх досвід для України. Також опрацьовано адміністративні зміни Румунії, Угорщини, Італії на основі інституцій, які здійснювали реформу.

Під час вивчення стартових умов проведення децентралізації та особливостей адміністративного устрою, який сформовано після реформ, визначено, що є спільні риси реформи децентралізації для України, Польщі, Франції, які полягають в ідентичній трирівневій системі: область – воєводство – регіон, район – повіт – провінція, громада – ґміна – комуна. Для кожного з них характерними є сфера виключних повноважень та компетенцій, система гарантій від несанкціонованого втручання інших рівнів у законну реалізацію цієї сфери. З-поміж суб’єктів децентралізації влади виділяють народ, державні органи, органи влади місцевого і регіонального рівнів, територіальні громади міст, селищ, сіл. Практика зарубіжних країн свідчить, що модель їх взаємовідносин повинна базуватись на засадах децентралізації, партнерства та узгоджених дій незалежно від форми державного устрою.

У ході дослідження було визначено, що процес проведення децентралізації переважно бере початок з демократизації суспільного життя та розвитку ліберальної думки. Більшість з досліджених держав розпочинала реформу саме з фінансової та адміністративної децентралізації.

На основі показників індикаторів, а саме: способу проведення реформи децентралізації, способу регулювання органів місцевої влади, рівня підпорядкованості центу, наявності уповноважених осіб центрального уряду на місцях, форми контролю, форми місцевого управління – було проаналізовано моделі місцевого самоврядування: англосаксонську, континентальну, змішану та радянську. Доведено, що найбільш поширеною є континентальна модель.